Повзуча еритема – стан, за якого шкіра вражається бактеріями від зараженої риби. Заразитися еритемою можна після прямого контакту зі зараженою рибою або в процесі чищення акваріуму. В певних випадках повзучою еритемою можна заразитися, плаваючи у зараженій воді. Найчастіше бактерія проникає через подряпини та порізи в шкірі. За повзучої еритеми на шкірі з’являються червонувато-фіолетові ураження, найчастіше – на колінах, ступнях або ліктях. Ще одним симптомом є ґулі під шкірою. У пацієнтів може також виникнути біль у суглобах, набряки лімфовузлів. У певних випадках інфекція проникає в тканину та кістки, призводячи до серйозніших проблем.

Сосок подразнюється, коли його делікатна шкіра об щось натирається. Подразнення може бути і в жінок, і в чоловіків. Наслідком подразнення може бути біль, почервоніння, сухість, кровотеча та надмірна чутливість соска. Найпоширенішими причинами подразнення соска є годування грудьми та біг на довгі дистанції. Залежно від причини подразненню можна запобігти, правильно прикладаючи дитину до грудей, використовуючи заспокійливі мазі, пластирі та одягаючи під час бігу вбрання, яке облягає.

Порфірія – це рідкісне генетичне захворювання, яке може уражати нервову систему та шкіру. Сонячне світло може легко обпекти людей із порфірією з подальшим утворенням пухирців і шрамів.  Важкі напади можуть спричинити біль у животі, судоми та втрату свідомості. У людей з порфірією – низький вміст ферментів, що запобігають утворенню важливого білка в еритроцитах. Ці хімічні речовини утворюються в крові, постійно зашкоджуючи організмові. Порфірія є хронічним захворюванням. Постійне лікування водночас із зміною способу життя та додатковими медикаментами може знизити частоту спалахів захворювання і полегшити симптоми. Гострі атаки порфірії потребують невідкладної медичної допомоги.

Постільні блощиці (Cimex lectularis) – паразити, які харчуються лише кров’ю. Вони найпоширеніші у помірних і тропічних регіонах. Ці маленькі пласкі комахи завдовжки близько 5 мм, жовтого чи червонувато-коричневого забарвлення, овальної форми та без крил. Постільні блощиці ховаються у матрацах, матрацних пружинах, диванних подушках, шторах та за плінтусами. Їх можна перевезти в інше місце у меблях, багажі й одягу. Укуси постільних блощиць проявляються у вигляді маленьких червоних ґуль, що сверблять, схожих на ті, які з’являються після укусів комара чи блохи. Безрецептурні антигістамінні й кортикостероїдні препарати місцевого застосування допомагають зменшити свербіння та полегшити стан. Якщо укус розшкрябувати, то можна занести туди інфекцію. Відтак знадобляться антибіотики. У деяких людей розвивається алергічна реакція – виникають сильні набряки та висипка. У рідкісних випадках укуси блощиць можуть спричинити напад астми чи серйозну системну алергічну (анафілактичну) реакцію. Серйозна алергічна реакція потребує негайної медичної допомоги.

Прищі виникають, коли пори на шкірі забиваються, утворюючи при цьому білі вугрі, чорні цятки чи червоні запалені горбики, що називаються прищиками. Пори - це відкриті волосяні фолікули, в яких містяться сальні залози, які змащують і захищають шкіру. Зміна рівня гормонів, наприклад, в період статевого дозрівання, може призвести до того, що сальні залози почнуть утворювати надлишок жиру. Цей жир, відмерлі клітини шкіри та бактерії можуть накопичуватися на виході з такого фолікула і створювати пробку. Прищі можуть з’являтися біля поверхні шкіри у вигляді білих вугрів або чорних цяток, або розвиватися глибше вниз, викликаючи запалення фолікула. Більшість підлітків мають прищі, коли йде зміна рівня гормонів, прищі можуть виникати як у немовлят, вагітних жінок так і в старшому віці. Жирна косметика, засоби для волосся та деякі ліки також можуть викликати появу вугрів. Миття шкіри ніжним миючим засобом та використання безрецептурних препаратів від прищів може допомогти впоратися з легкими прищами. Лікування більш важких випадків може включати антибіотики, ліки від прищів, хімічний пілінг та інші методи лікування, щоб зменшити рубці та покращити дренаж, а при потребі видалити залози.

Псевдофолікуліт ділянки гоління виникає тоді, коли кінчики кучерявого волосся ділянки бороди або промежини вростають у шкіру і спричиняють запалення. Ця проблема найчастіше трапляється в афроамериканців, хоча може виникнути в будь-кого з кучерявим волоссям. Для профілактики треба регулярно голити волосся, а з метою зменшити подразнення застосовувати лосьйони чи креми.

Псоріаз – це поширене спадкове захворювання, за якого клітини шкіри дуже швидко регенеруються та накопичуються на поверхні шкіри. Псоріаз може здаватися заразним, хоча насправді це не так. Існує п’ять типів псоріазу. Найпоширеніший – лускатий псоріаз – проявляється у вигляді грубих червоних, білих чи сріблястих лусочок на певних ділянках шкіри. Свербіння та біль, зокрема тоді, коли псоріаз уразив руки й ступні, може значно ускладнювати життя і перешкоджати роботі. Загострюють псоріаз такі збудники, як стрес та інфекція. Контролювати псоріаз можна за допомогою ліків і світлотерапії.

Псоріатричний артрит – це тип артриту, що вражає близько 10% людей, які потерпають від псоріазу. Псоріаз – шкірне захворювання, коли шкіра стає червоною і покривається лусочками. Псоріатричний артрит найчастіше спричиняє набряки та болі у суглобах пальців на руках і ногах. Однак у певних випадках набряки можуть бути й на хребті, унаслідок чого хворий відчуватиме печіння, біль та ригідність у нижній частині спини. В одних людей симптоми можуть бути незначними, в інших – достатньо сильними.

Пустульозний псоріаз – це рідкісна форма псоріазу, що проявляється припіднятими міхурцями, наповненими гноєм, і почервонінням шкіри. Висипка може покривати все тіло або невеликі ділянки, наприклад, долоні й підошви стоп. Пацієнти скаржаться на високу температуру, остуду, сильне свербіння, дегідратацію та загальну слабкість. До пустульозного псоріазу може призвести інфекція, сонячне світло, деякі препарати чи вагітність, але іноді причину встановити неможливо.

Ринофіма – патологія шкіри, яка характеризується почервонінням, набряком та горбистістю носа. Це пізня стадія рожевих вугрів, що призводять до запалення та появи прищів на обличчі, потилиці й шиї. Ринофіма найчастіше виникає у білошкірих чоловіків середнього віку. Така патологія не становить загрози для життя, але може викликати значний косметичний дефект. Своєчасне лікування рожевих вугрів – найкращий спосіб уникнути прогресування захворювання до стадії ринофіми. Однак у випадку, коли ринофіма все-таки розвинулася, то що швидше почнете її лікування, то легше вам буде її позбутися. У більшості випадків ефективною є лазеротерапія.