Перихондрит – це запалення охрястя – шару сполучної тканини, що оточує хрящі у різних частинах тіла. Найпоширенішим типом є вушний перихондрит, під час якого інфікується і болить зовнішнє вухо. Перехондрит може розвинутися після проколювання вух, особливо верхньої ділянки чи хряща. Також причиною перихондриту можуть стати операції на вухах, опіки, акупунктура і травми. Інфекція зазвичай нейтралізується за допомогою антибіотиків. Невилікуваний перихондрит може поширитися, що може причинити хронічне ушкодження вуха.

   Сухість або подразнення слизової оболонки носа може спричинити дискомфорт або кровотечу з носа. Подібні явища часто викликає сухе повітря. Використання зволожувача повітря та нанесення вазеліну на слизову оболонку носа може зменшити її сухість. Якщо у вас — стійка кровотеча з носа, порадьтеся зі своїм лікарем.

Поліп голосової зв’язки — неракове утворення. Він виникає на одній або іноді обох голосових зв’язках. Етіологія цього стану достеменно невідома, хоча поява поліпів може бути пов’язана з довготривалим курінням чи надмірним послуговуванням голосом, наприклад, під час криків або неправильного співу, а також з гіпотиреозом, шлунково-стравохідним рефлюксом чи алергією. Внаслідок наявності поліпа голос звучатиме хрипло. Розроблено декілька методів лікування поліпа голосових зв'язок, у тому числі вокальна терапія й оперативне втручання.

Поліпи у носі (назальні) – це скупчення запаленої тканини, які ростуть у носових пазухах і, по суті, не містять небезпеки, оскільки вони не є злоякісними. Маленькі поліпи можуть не викликати жодних симптомів, натомість більші можуть блокувати пазухи і протоки, призводячи до закладеності носа, ускладненого дихання, втрати нюху та синуситів. Алергія, астма, чутливість до аспірину і хронічний синусит підвищують ризик ускладнень. Багато назальних поліпів не потребують лікування, але у випадку, коли вони дошкуляють, лікар може запропонувати медикаментозне чи хірургічне лікування.

  Пошкодження  барабанної  перетинки – це виникнення отвору або розриву в барабанній перетинці, яка захищає  органи середнього та внутрішнього вуха  зі зовнішнього боку. До розриву барабанної перетинки може призвести інфекція середнього вуха, падіння або удар у ділянку вуха, гучні звуки чи фейєрверки, раптові зміни тиску під час польоту або підводного плавання, використання  ватних вушних  паличок, шпильок . Це може спричинити тимчасову  втрату слуху або деякі виділення з вуха. Розірвані барабанні перетинки зазвичай гояться самі собою, але іноді вам може  знадобитись хірургічне втручання.

Рак горла – узагальнююча назва декількох типів раку. Це – рак гортані, голосових зв’язок, горла (глотки) і мигдалин. Захворювання переважно поширеніше у людей віком понад 50 років, тих, хто надто п’є, і курців. Рак горла – важке захворювання. Кожна людина зі симптомами затрудненого ковтання, хрипоти, хронічного кашлю повинна звернутися до лікаря. Майте на увазі, що загальніші й менш тривожні стани можуть призвести до таких самих симптомів.

  Вушну сірку (лат. cerumen) виробляють залози і волосяні  фолікули у середині вушного каналу, щоб  захистити вухо від пилу і бактерій.  Зазвичай ця сірка рухається  до отвору вуха і випадає назовні або вимивається. Проте сірка також може затвердіти і блокувати вушний канал, особливо тоді, коли людина чистить вуха пальцями і випадково проштовхує вушну сірку  глибше у слуховий прохід. Сірчана  вушна пробка  може призвести до втрати слуху і дискомфорту. Вона також може утримувати  воду всередині вушного каналу, збільшуючи  ймовірність  зараження і подразнення шкіри.

  Стороннє тіло у вусі може спричинити біль, почервоніння, ускладнити дренаж вушної сірки назовні, а в окремих випадках – призвести і до втрати слуху. Проблема виникає найчастіше у дітей, які можуть запхати до вух маленькі іграшки, гудзики чи їжу. Серед дітей старшого віку та дорослих поширенішим є потрапляння комах, що літають і повзають. Окрім того, вушна сірка може скупчуватись у вушному проході, а це може викликати біль і втрату слуху. Лікарі зазвичай видаляють предмети з вуха за допомогою інструментів, магнітів, промивання водою або відсмоктування.

Стрептококове запалення горла — це інфекція горла, викликана стрептококовими бактеріями. До симптомів хвороби належать почервоніння горла, білі плями на горлі, біль у горлі, утруднене ковтання, збільшення лімфатичних вузлів та гарячка. Симптоми нерідко тяжчі, ніж під час вірусного подразненні горла. Стрептококове запалення горла найчастіше трапляється у дітей 5—15 років, але можливе й у будь-якому віці. У декотрих дітей відбувається реакція на бактерії стрептококу, яка спричиняє висип, що називають скарлатиною. Стрептококове запалення горла передається від людини до людини через контакт зі слиною або носовими секретами. У випадку, коли стрептококове запалення горла не лікувати, воно може призвести до серйозних проблем зі здоров’ям, таких як ревматична лихоманка, проблеми з нирками, інфекції середнього вуха, менінгіт і абсцес у горлі. Стрептококове запалення горла та скарлатину лікують антибіотиками, що також допомагають попередити ці рідкісні, але серйозні патологічні стани.

  Сухість слизової оболонки носа — поширена проблема, яка спричиняє відчуття закладення, нежить і носові кровотечі. До сухості в носі можуть призвести суха погода або певні медикаменти, наприклад, антигістамінні, протинабрякові препарати та ліки, котрі регулюють артеріальний тиск. Організм може відреагувати на сухість слизової оболонки носа виділенням більшої кількості слизу, що викликає закладення. Висохла та вкрита сухими кірками слизова оболонка може тріскатись, унаслідок чого виникає носова кровотеча. Через сухість у носі підвищується сприйнятливість до бактеріальної інфекції, що спричиняє застуду та інфекційні захворювання носовий пазух. Під час сухості в носі може бути корисним зволоження носових ходів і повітря в приміщенні. У випадку частих носових кровотеч необхідне обстеження у лікаря, щоб виключити інші причини.