Гострий синусит – це запалення носової пазухи, спричинене інфекцією, яке триває менше чотирьох тижнів. Синусит часто розвивається у випадку блокування носових пазух через набряк, запалення або нежить, оскільки це – сприятливе середовище для розмноження бактерій. Організми можуть виробляти гази, тому під час закладеності носа може підніматись внутрішній тиск, інфекція швидко поширюватиметься пазухами носа. Найрозповсюдженішими збудниками гострого синуситу є віруси, але хвороба також може бути викликана бактеріями, грибком чи алергією. Біль і чутливість у носових пазухах – поширені симптоми, проте сильний біль може бути ознакою абсцесу або інших ускладнень.

Вухо борця – деформація вушної раковини, яка трапляється після травми. Вухо стає покрученим та неправильної форми, а через блідий колір і горбкувату структуру – схожим на цвітну капусту. Так сильно вухо може деформуватися після значної нелікованої кровотечі й набряку. Найчастіше ця деформація спостерігається у спортсменів – боксерів, борців, реґбістів; її також може викликати інфекція після проколювання вушного хряща. Якщо після травми вухо почало набрякати, то дуже важливо швидко отримати правильне лікування. Деформація – процес незворотний і відновленню не підлягає.

  Епіглотит — рідкісне захворювання, яке становить загрозу для життя; воно характеризується перешкоджанням потрапляння повітря до легень. Надгортанник — невеликий хрящ, розташований у задній частині язика. Він перешкоджає потраплянню їжі до трахеї під час ковтання, а внаслідок інфекції або травми набрякає та закриває трахею. Це перешкоджає потраплянню повітря до легень і може призвести до смерті. Зазвичай інфекція розвивається під дією бактерії Haemophilus influenza типу B, або HIB. Імовірність інфікування HIB набагато вища серед дітей, аніж серед дорослих. Однак з 80-х років ХХ ст. завдяки вакцині проти HIB такі інфекції стали дуже рідкісним явищем. Але епіглотит можуть спричинити й інші бактерії та віруси. Хвороба може розвинутися і внаслідок травми, такої як удар по шиї або проковтування надто гарячої рідини. Якщо у вас є підозра на епіглотит, важливо негайно отримати невідкладну медичну допомогу.

Закладання вух у літаку – поширене явище дискомфорту, болю або закладеності, що відчувають деякі люди під час польоту в літаку. Це зумовлено різницею тиску повітря всередині й за межами вуха. Найбільше такий стан відчувається в процесі злету або посадки, коли тиск назовні повітря швидко змінюється. У нормі євстахієва трубка, яка з'єднує вухо з горлом, відкривається, аби повітря проникало у середнє вухо і в такий спосіб тиск по обидві сторони барабанної перетинки був би збалансований. Проте коли тиск повітря швидко змінюється, трубка блокується і спричиняє дискомфорт у вухах. Це найчастіше спостерігається у маленьких дітей, оскільки їхні євстахієві трубки вужчі. Ефект закладеності вух у літаку переважно минає самостійно або за допомогою таких препаратів, як протизапальні засоби чи антигістамінні препарати. У рідкісних випадках може бути необхідним хірургічне втручання.

   Закладеність носа – закупорювання носових ходів, що становить дуже поширене явище. Причинами цього часто є застуда, грип або алергічний риніт. Інші порушення, такі як харчові алергії, неалергічні риніти, наявність поліпів у порожнині носа чи викривлення носової перетинки, теж можуть призвести до закладеності носа. Зазвичай вона спричиняє лише тимчасові незручності, але хронічна закладеність носа може викликати інфекцію носових пазух (синусит) і подібні проблеми. У немовлят закладеність носа може утруднювати годування. У маленьких дітей проблеми зі слухом через постійну закладеність носа можуть перешкоджати загальному розвитку та розвитку мовлення.

  Лімфовузли, або просто вузли, є частиною імунної системи організму, які допомагають боротися з інфекцією від мікробів, бактерій і вірусів. Лімфатичні вузли, розташовані в усьому тілу, часто набрякають і стають чутливими, коли борються з інфекцією. Наприклад, якщо у вас — застуда, ви можете помітити чутливі гульки під підборіддям. Це — ваші лімфатичні вузли в роботі. У більшості випадків набрякання зникає через кілька днів або тижнів і не викликає жодних ускладнень.

Зовнішній отит – це поширена інфекція, за якої вражається зовнішнє вухо та слуховий прохід (канал, що тягнеться до барабанної перетинки). Зазвичай інфекція виникає внаслідок потрапляння води у слуховий канал. Вода затримується в каналі й стає розплідником бактерій та інших мікробів. Зовнішній отит може траплятися у людей, хворих на екзему, або тих, у кого у вухах – надлишок сірки. Зовнішній отит найчастіше спостерігається у дітей і підлітків, але у будь-якому віці можна відчути сильний біль та інші симптоми, спричинені отитом. Різні методи самодопомоги чи антибіотики, що застосовують місцево у вушний канал, зазвичай допомагають позбутися інфекції та покращити самопочуття.

  Вушний канал – місце, сприятливе для росту бактерій, зокрема у випадку потрапляння всередину води. Діти та підлітки, котрі влітку проводять багато часу в басейні, найсхильніші до інфекції. Однак захворіти може кожен. Найпоширенішими збудниками є бактерії, що називають псевдомонадами. Інфекція також може бути викликана іншими бактеріями та грибком. Гостра форма інфекції триває до чотирьох тижнів. Хронічна форма може тривати понад чотирих тижні з рецидивами 4 рази або більше на рік. Зазвичай інфекції вушного каналу лікуються за допомогою антибактеріальних крапель чи антибіотиків. Проте пацієнти, хворі на діабет, або пацієнти з ослабленою імунною системою перебувають у зоні ризику розвитку тяжчої інфекції – злоякісного поверхневого отиту. Злоякісний поверхневий отит може поширитися на інші тканини, у тому числі на кістку та основу черепа, що може бути небезпечним для життя.

   Інфекція середнього вуха – найпоширеніший тип дитячої бактеріальної інфекції, хоча вона може вражати і дорослих. Вушні інфекції часто спричиняються алергіями, застудою й інфекціями гайморових пазух. Коли канали, що ведуть від середнього вуха до задньої частини горла, розпухають і блокуються, створюються умови, де бактерії або ж віруси можуть швидко рости. Це призводить до накопичення рідини, що тисне на барабанну перетинку і викликає біль, а деколи – і втрату слуху.

Круп — поширена серед дітей вірусна інфекція, яка вражає дихальні шляхи та викликає їх набрякання, що може призвести до гучного й утрудненого дихання. Це захворювання найчастіше вражає дітей до 3 років, але може траплятися й у дітей старшого віку. Більшість дітей одужує без лікування. Якщо у вашої дитини — серйозні труднощі з диханням, негайно зверніться за медичною допомогою або телефонуйте за № 103. Протинабрякові препарати можуть полегшити дихання. У рідкісних випадках хворих на круп дітей госпіталізують і дають кисневу маску.