Синдром Аспергера – одне з порушень розвитку в дітей, відоме як ''розлади аутистичного спектра''. Найчастіше трапляється у хлопчиків. Діти, що хворіють на синдром Аспергера, зазвичай мають нормальний або високий інтелект. На відміну від дітей з аутизмом, вони не мають затримання в когнітивному розвитку чи розвитку мови. Проте для них характерні нестандартне мовлення, слаборозвинені соціальні й комунікативні здібності, нав'язливі стани. На думку дослідників, це захворювання може бути спадковим. Хоча вважається, що соціальні порушення, які пов’язані з синдромом Аспергера, залишаються упродовж життя людини, але освітня та соціальна підтримка допомагає багатьом дітям у подальшому вести нормальне самостійне життя.

Синдром Бадда–Кіарі – надзвичайно рідкісна патологія печінки. У випадку, коли вени, якими кров рухається від печінки, блокуються, зростаючий тиск може пошкодити печінку. До симптомів цієї патології можуть належати біль, набряк та блювання кров'ю. Її можуть спричинити кров'яні згустки у венах або пухлини, котрі тиснуть на вени. Патології, що підвищують ризик утворення тромбів, наприклад, захворювання імунної системи та інфекції, збільшують ризик розвитку синдрому Бадда–Кіарі. Це серйозна патологія, яка може загрожувати життю, особливо за відсутності лікування. Допомогти можуть медикаменти та хірургічне втручання.

Енцефалопатія Верніке – серйозне захворювання мозку, спричинене довготривалим дефіцитом тіаміну (вітаміну В1). Воно найчастіше виникає в алкоголіків, але зрідка може траплятись і в людей, що проходять хіміотерапію, у людей з хронічним блюванням, харчовими розладами або у тих, хто переніс баріатричне хірургічне втручання (з метою позбутись зайвої ваги). Енцефалопатія Верніке може викликати сплутаність свідомості, недостатню координацію м'язів і проблеми зі зором. Вона зазвичай призводить до іншого хронічного захворювання – синдрому Козакова, яке спричиняє втрату пам’яті. Коли два захворювання трапляються одночасно, їх називають синдромом Верніке–Козакова.

Синдром відміни розвивається після раптового припинення приймання лікарських препаратів чи інших речовин, від котрих людина була фізично чи психологічно залежна, – наркотиків, алкоголю, певних рецептурних лікарських засобів. Симптоми залежать від того, що саме спричинило звикання, а також від індивідуальних особливостей організму. За раптової відміни таких речовин, як алкоголь чи транквілізатори, ускладнення синдрому відміни можуть бути дуже серйозними і небезпечними для життя, наприклад, серцевий напад, епілептичні припадки чи інсульт. У випадку припинення приймання героїну синдром відміни може минати надзвичайно некомфортно для організму, але небезпеки для життя такий стан не несе. Гострий синдром відмін настає незадовго після припинення приймання препарату. Фізичні симптоми часто дуже інтенсивні й можуть тривати від декількох днів до декількох тижнів. Далі настає постгостра стадія синдрому, коли симптоми виникають епізодично і є переважно психологічними. До симптомів, які можуть спостерігатися на цій стадії, належать проблеми зі сном, головні болі, сплутаність свідомості, депресія. Постгостра стадія синдрому відміни може тривати кілька років. Саме у цей період найтяжче витримати і не повернутися до залежності.

Амфетаміни — це стимулятори, що підвищують увагу, енергію й уважність. Їх застосовують для лікування нарколепсії, синдрому гіперактивності, відсутності уваги і депресії. Деякі люди приймають амфетамін нелегально, без рецепта. У випадку, коли Ви часто вживаєте амфетаміни, раптова їх відміна може призвести до депресії, слабкості м’язів, підвищення апетиту та проблем зі сном. Поява таких побічних симптомів імовірніша, якщо Ви приймаєте амфетаміни нелегально.

Синдром відміни кокаїну виникає тоді, коли особа, яка регулярно приймала кокаїн, перестає його вживати або зменшує дозу. Коли людина перестає приймати кокаїн, відбувається фізична та психологічна "ломка", внаслідок чого наркоман відчуває сильну потребу вживати більше кокаїну. Синдром відміни кокаїну призводить до широкого спектра відчуттів – від тривоги до суїцидальних думок.

Кофеїн — це стимулююча речовина. Якщо Ви вживаєте кофеїновмісні напої — каву, чай або колу кожного дня, організм звикає до певного рівня кофеїну. У випадку раптового припинення їх вживання можуть виникнути симптоми відміни: біль голови; слабкість; поганий настрій. Приблизно через тиждень такі симптоми минуть. Синдрому відміни кофеїну можна уникнути, поступово зменшуючи дози кофеїну.

Синдром Горнера – рідкісний стан, за якого вражаються нерви ока й обличчя. Причиною цього може стати травма нерва чи мозкової артерії, інсульт, мігрені, аневризма аорти, пухлина тощо. У рідкісних випадках захворювання може бути уродженим. Прояви синдрому Горнера можуть засвідчувати опущення повік, певні порушення (зменшення потовиділення), зменшення зіниці в ураженому оці. Зазвичай симптоми з'являються лише на одній стороні обличчя. Лікування переважно спрямоване на першопричину виникнення синдрому Горнера.

  Синдром Дауна виникає, коли дитина народжується з 47 хромосомами замість 46. Ця додаткова хромосома спричиняє проблеми розвитку головного мозку і тіла. Люди зі синдромом Дауна переважно мають схожі фізичні риси, що передбачають: плоскі форми обличчя, косоокість; коротку шию; маленькі руки і ноги; знижений тонус м'язів; невелику голову. В них також спостерігаються відставання у психічному та соціальному розвитку, проблеми з навчанням.

Основний нерв, що тягнеться до руки і зветься серединним нервом, проходить через пучок сухожиль у зап'ясті, який називають карпальним каналом. Синдром зап'ястного каналу з'являється, коли у цій ділянці виникає запалення, що призводить до здавлювання нерва та викликає відчуття пощипування й оніміння у руках та пальцях. Повторювані рухи під час роботи за комп'ютером, на заводі чи подібні процеси, які створюють навантаження на зап'ястя і передпліччя, можуть викликати синдром зап'ястного каналу. Ця патологія також спричиняє слабкість рук, у зв'язку з чим пацієнтові стає важко стискати предмет у руці. Синдром зап'ястного каналу може передаватися у родині. Зайва вага, діабет, артрит, вагітність інші патології часто супроводжуються синдромом зап'ястного каналу. Проте ця патологія може розвиватися в будь-кого, хто має повторюване навантаження на руку чи зап'ястя.