Синдром сухого ока виникає у процесі порушення сльозовиділення або тоді, коли сльози – невідповідної консистенції та висихають надто швидко. У такому випадку поверхня ока може набрякнути. Причиною синдрому сухого ока можуть бути: реакція на ліки; вагітність; алергія; прояв основного захворювання, наприклад, ревматоїдного артриту. Це захворювання може проявлятися, навіть якщо ви здорові; схильність до нього виникає у похилому віці, оскільки тоді продукується менше сліз. Захворювання може спричиняти біль, розмите бачення, почервоніння, чутливість до світла і часто унеможливлює читання. Явище може бути і тимчасовим, і довготривалим. Очні краплі чи медикаменти можуть полегшити синдром сухого ока. В особливо важких випадках лікар може запропонувати хірургічне втручання. Без належного догляду синдром сухого ока може призвести до пошкодження ока і втрати зору.

Іноді у кожної людини трапляється відчуття сухості у роті, але люди з ксеростомією відчувають хронічну сухість. У них продукується менше слини, аніж у нормальної людини. Постійна проблема сухості рота може перетворитись на проблеми зі здоров’ям, такі як пошкодження зубів чи інфекція рота. Поширена причина цього стану – лікарські засоби. Тисячі лікарських препаратів, наприклад, протиалергенні, протизастудні, заспокійливі, від діабету, знеболювальні, антигіпертонічні, антидеприсанти можуть призвести до синдромy сухості в роті. Симптоматичне лікування і вирішення основної причини є ефективними у цьому випадку.

Синдром Сьогрена – це аутоімунний розлад, під час якого ваша імунна система помилково атакує здорову тканину, внаслідок чого викликає сухість очей і сухість у роті. Такий стан може бути і причиною сухості піхви, болю в суглобах, висипу на шкірі й постійної втоми. У процесі аутоімунного розладу імунна система пошкоджує слізні й слинні протоки, а в групі ризику перебувають жінки віком понад 40 років і люди, котрі уже хворіють на ревматоїдний артрит, склеродермію або червоний вовчак.

Синдром токсичного шоку (СТШ) – рідкісна, однак серйозна бактеріальна інфекція, що виникає тоді, коли бактерія інфікує частину організму і починає виробляти токсини у тій ділянці. СТШ може з’явитися у жінок, які використовують тампони, контрацептивні губки чи протизаплідний ковпачок. СТШ трапляється також під час опіків, інфекцій шкіри та після операції. У випадку СТШ спостерігається висока температура, головний біль, низький кров’яний тиск та висип. Хворому на СТШ потрібна невідкладна медична допомога.

Синдром Туретта – розлад нервової системи, який характеризується мимовільними рухами чи звуками – нервовими тіками. Так, людина може часто повертати голову в один бік, клацати язиком і под. Люди зі синдромом Туретта не можуть самі контролювати тіки. Нервовий тік може бути комплексним та вражати декілька частин тіла; це наприклад, похитування головою, махання рукою та підстрибування; в інших випадках він може бути одним і легким, приміром, шморгання носом. Окрім рухомих, нервові тіки можуть бути й звуковими, скажімо, похрюкування. У рідкісних випадках трапляється, що люди зі синдромом Туретта голосно лаються або повторюють слова, котрі хтось щойно сказав. Стрес чи певні подразнювачі, приміром, тісний комірець або чиєсь чхання поблизу, також можуть посилити нервові тіки. Синдром зазвичай уперше проявляється в дитинстві й уражає хлопчиків утричі частіше, ніж дівчаток. В юності або на початку дорослого життя симптоми переважно стишуються. Більшість людей зі синдромом Туретта вчаться жити з такими тіками, але якщо симптоми сильні й яскраво виражені, потрібно приймати ліки, щоб їх краще контролювати.

Синдром хронічної втоми (СХВ) – довготривалий стан, коли відчувається надзвичайна втома, яка не минає навіть після відпочинку. Причина СХВ достеменно невідома, але вважають, що причиною може бути вірус чи запалення. Найчастіше СХВ спостерігається у жінок 30-50 років. Хворі люди страждають від надзвичайного виснаження, у них можуть бути проблеми з концентрацією, неспокійний сон, нездорове горло, болі в суглобах без набряків або почервоніння, збільшені лімфовузли, значна втома після фізичних вправ, головні болі. СХВ діагностують у випадку, коли у Вас сильна втомлюваність, яка триває бодай 4 місяці, та є принаймні 4 з інших 8 симптомів. У багатьох людей з часом настає покращення. Цьому сприяє лікування, що передбачає приймання медпрепаратів, зміну способу життя, наприклад, регулярні заняття спортом.

  Синестезія – це нешкідливий стан, коли відчуття – зір, слух, дотик, нюх і смак – зливаються у незвичайний спосіб.  Людина зі синестезією може бачити літери у певних кольорах, а слово може бути солоним на смак чи головний біль може пахнути сиром. Синестезія ненавмисна та послідовна. Люди зі синестезією не уявляють усі ці речі свідомо – вони їх відчувають як реальність. Людина може бачити певний колір, коли вона дивиться на літеру абетки, наприклад, червоний – у відповідь на літеру А. Більшість людей зі синестезією мають її від народження – проте вона може іноді розвиватися після травми мозку чи вживання наркотиків.

  Синці або забої виникають під час пошкодження певної частини тіла чи завдання їй удару, коли розриваються маленькі кровоносні судини. Пошкоджені малі кровоносні судини течуть під шкірою, утворюючи чутливу червонувато-фіолетову зону. Це – синець.

Сифіліс — це інфекція, зумовлена відповідними бактеріями (treponema pallidum), яка передається статевим шляхом. Вагітні жінки можуть передати сифіліс своїй дитині. Хвороба має три стадії – первинну, вторинну і третинну. На перших стадіях може не бути жодної симптоматики або лише легкі симптоми. Проте на пізніх стадіях нелікований сифіліс призводить до незворотного ураження головного мозку, нервів і серця.

Сифіліс — захворювання бактеріального походження, яке передається статевим шляхом. Сифіліс у своєму клінічному перебігу має три стадії: 1) первинний сифіліс; 2) вторинний сифіліс; 3) третинний сифіліс. На першій стадії симптоми помірні або взагалі відсутні. Проте, якщо не почати лікування антибіотиками, сифіліс може призвести до незворотних ушкоджень мозку, нервової системи та серця.