Деменція з тільцями Леві – поширена форма деменції або зниження розумової здатності, яка з часом погіршується. Проблемою є те, що внаслідок незрозумілої причини у ділянках головного мозку, котрі відповідають за пам’ять і рухи, відкладається білок у формі тілець Леві з порушенням функції таких центрів. Діагностувати деменцію з тільцями Леві важко, оскільки її симптоматика схожа на прояви хвороби Альцгеймера й Паркінсона. Крім того, деменція з тільцями Леві може існувати паралельно з хворобою Альцгеймера чи Паркінсона. Ця хвороба переважно виникає у людей 50–85 років. Хвороба невиліковна, однак за допомогою ліків можна значно полегшити розумові й фізичні проблеми.

У людей зі серйозними травмами голови може розвинутись деменція, і саме вони можуть мати серйозні проблеми з пам’яттю, порушення мовної функції та зміни особистості. В одних випадках деменція, пов’язана з черепно-мозковою травмою, покращується через місяці або роки. В інших – цього не відбувається. Дорожньо-транспортні пригоди найчастіше спричиняють травми голови через удар, який швидко призводить до деменції, а повторювальні удари по голові можуть викликати симптоми деменції, що з’являються через роки. Це називають синдромом боксера. Лікування переважно зосереджене на допомозі хворому контролювати та полегшувати симптоми. Кожен, хто отримав потенційно серйозну травму голови, повинен звернутись у відділення швидкої допомоги.

  Дитячий церебральний параліч – узагальнений термін для групи мозкових захворювань, які проявляються першочергово порушеннями рухів і координації м'язів. Причини його виникнення –  ушкодження мозку чи порушення його розвитку переважно ще до народження. Церебральний параліч також можуть спричинити травми упродовж перших двох років життя. Симптоми дитячого церебрального паралічу можуть дуже різнитися у різних осіб. Одні люди, які хворіють на дитячий церебральний параліч, стають важкими інвалідами, інші – мають лише легкі симптоми. Хвороба може призводити до напруженості м'язів або їхньої слабкості, втрати можливості рухатись, неможливості навчатись, до труднощів під час ковтання та годування, слинотечі, проблем з мовою, слухом або зором. Існує безліч методів лікування, які можуть допомогти хворим на дитячий церебральний параліч краще впоратися з цими проблемами.

Доброякісне позиційне пароксизмальне запаморочення (ДППЗ) – це тимчасовий стан, у процесі якого порушується баланс і втрачається відчуття рівноваги. Причиною ДППЗ є певне положення голови, унаслідок чого виникає раптове відчуття запаморочення. Саме воно виникає через зміщення кальцієвих кристалів у внутрішньому вусі, що допомагають мозку знати, де ви перебуваєте стосовно речей навколо вас. У нормальному стані ці кристали надсилають сигнали до мозку і допомагають вам утримувати рівновагу, а у випадку ДППЗ ці сигнали стають ненормально збільшеними та спричиняють відчуття – ви або все, що вас оточує, кружляє. Крім вимушеного положення голови, ДППЗ може виникнути унаслідок внутрішнього отиту, запалення чи вірусної інфекції внутрішнього вуха. Однак найчастіше причина ДППЗ залишається невідомою. Водночас із відчуттям ДППЗ це може призвести до нудоти і навіть блювання.

Доброякісний есенціальний тремор — це ритмічне тремтіння, викликане проблемами нервової системи. Тремор зазвичай впливає на руки та голову, але також може впливати на ноги, верхню частину тіла та голос. Такий тремор не спричиняє будь-якої хвороби, захворювання чи інших симптомів. Переважно він — спадковий. Якщо у людини хтось із батьків має есенціальний тремор, то ймовірність, що розвиток в такої людини цієї хвороби становить 50 %. Попри те, що тремор може розпочатися в будь-якому віці, він часто з’являється після 40 років і може погіршитися з віком. Ця патологія не є небезпечною, але тремор може призвести до зніяковіння й ускладнювати такі прості справи, як писання чи нарізання продуктів. Медикаменти допомагають полегшити есенціальний тремор у багатьох людей. У тяжких випадках лікарі можуть запропонувати хірургічне втручання.

Коли у вас – хвороба Гоше, у певних органах, таких як печінка, селезінка, легені й кістковий мозок, накопичується жир (ліпіди). У хворих на хворобу Гоше не вистачає ферменту глюкоцереброзидази,  що розщеплює жирові молекули в організмі. За нестачі цього ферменту в клітинах організму накопичується загрозлива кількість жирів. Існує три типи хвороби Гоше –  2 і 3 типи вражають головний і спинний мозок.

  Енцефаліт – це набряк та запалення мозку внаслідок інфекції. Зазвичай його спричиняють віруси, які передаються під час укусів москітів та кліщів. Іншими, менш поширеними причинами є грибки, паразити, бактерії й аутоімунні захворювання. Проникнення інфекції у мозок викликає сонливість, лихоманку, головний біль, болючість і знерухомлення  шиї, нудоту, втому, запаморочення, підвищену чутливість до світла, судоми, втрату свідомості й кому. Енцефаліт може становити загрозу для життя, тому дуже важливо отримати негайну медичну допомогу. Лікування може передбачати приймання медичних препаратів і госпіталізацію у стаціонар.

  Епілепсія – це розлад мозку, коли нервові клітини у головному мозку стають гіперактивними і неправильно надсилають імпульси, викликаючи судоми. Існує багато різних видів нападів, які спричиняють низку симптомів. Ці напади  можуть тривати від декількох секунд до кількох  хвилин, кілька разів на день або рідше з певною періодичністю. Більшість людей відчувають однаковий  тип судом упродовж кожного нападу. Слабкі епілептичні напади, або абсанс призводять до  короткочасної фіксації погляду чи жувальних рухів. Часткові, або фокальні напади спричиняють невеликі, повторювані рухи, починаючи від смоктальних рухів і до нахилу голови разом  з іншими симптомами, зокрема галюцинації. Генералізовані тоніко-клонічні, або великі епілептичні напади змушують людину викрикувати,  падати та непритомніти, викликають вимушене скорочення м'язів, що призводить до нетримання сечі й конвульсій.

  На епілепсію може захворіти будь-яка людина, і зазвичай на те немає  чітких причин. Іноді причинами епілепсії можуть бути iнсульт, черепно-мозкова травма,  інфекція або хвороба головного мозку, пухлина, вроджені вади розвитку головного мозку, ниркова чи печінкова недостатність, інші захворювання. Лікування за допомогою протисудомних препаратів, хірургічне втручання або вагостимуляція може допомогти хворим на епілепсію контролювати свій стан. Дотримання дієти  з особливо високим умістом жирів  дає змогу  запобігти судомам  у дітей,  котрі страждають на епілепсію.

   Епілепсія – це захворювання, що вирізняється повторюваними нападами. Існує безліч різних видів нападів. Тип нападу в хворого залежить від того, яка частина мозку уражена і наскільки. Епілепсія, що призводить до часткових нападів, починається в одній локальній ділянці мозку. Часткові напади поділяють на прості й складні парціальні напади. Під час простих парціальних нападів хворий не втрачає свідомості й може реагувати на зовнішні стимули. За складних парціальних нападів люди втрачають свідомість на короткий проміжок часу.

   Епілепсії притаманні повторні напади. Існує багато різних типів нападів, залежно від того, яка частина мозку уражена та якою мірою. Епілепсія, що спричиняє парціальний напад, починається з аномальної активності в одній певній частині мозку. Парціальні напади розділяють на прості й складні. Під час простих парціальних нападів люди не втрачають свідомості й здатні реагувати на зовнішні подразники. Під час складних парціальних нападів люди втрачають свідомість на короткий час. Більшість людей з епілепсією можуть контролювати її прояви за допомогою ліків від нападів. У деяких випадках може бути застосоване хірургічне втручання з метою видалення клітинок пошкодженого мозку, що призводять до нападів.