Печія виникає, коли шлункова кислота рухається у зворотньому напрямку та потрапляє у стравохід, подразнюючи його оболонку. Зазвичай, коли ви ковтаєте, м’язи навколо нижньої частини стравоходу відкривають отвір для проходження через нього їжі, а потім закривають цей отвір. Якщо ці м’язи слабшають або не закривають отвір повністю, шлункова кислота може витікати назад у стравохід. ГЕРХ спричиняє печіння у роті або грудях, а також кислий присмак у роті. Помірна і нечаста печія здебільшого не становить проблеми. Печію, яка виникає часто, називають гастроезофагеальною рефлюксною хворобою, або ГЕРХ. Трапляється, що перебіг ГЕРХ простежується без ознак дискомфорту в грудях. ГЕРХ, яка не має симптомів, може бути причиною інфекції вуха, носових пазух, надмірного слизу в горлі. З часом ГЕРХ може призвести до подразнення, переродження оболонки стравоходу та збільшити ризик виникнення раку стравоходу й до інших проблем у цій ділянці.

  Підбите око – це зазвичай результат удару в обличчя, але він не є травмою самого ока. Кровоносні судини під шкірою розриваються, кров накопичується навколо ока, що спричиняє набряки, біль і синці червоного, жовтого, фіолетового або коричневого кольорів. Якими би жахливими не виглядали синці навколо очей, вони не є рідкістю та мало коли засвідчують серйозні проблеми. Синці навколо очей, подібно до інших синців, минають самі собою переважно через кілька днів або тиждень. Іноді синці навколо очей можуть виникати під час серйозних травм, які потребують медичної допомоги. Наприклад, тоді, коли у хворого синець навколо ока з'являється разом  з погіршенням зору або крововиливом в око, потрібна негайна медична допомога.

Піднігтьова гематома з’являється, коли кров збирається під нігтем пальця руки або ноги. Зазвичай вона з’являється унаслідок травми через виникнення значного тиску — падіння важкого предмета на палець або защемлення його дверима. Це може викликати сильний біль та фіолетово-чорне забарвлення під нігтем. Деякі гематоми лікують у домашніх умовах, але ті, що призводять до сильного білю, пов’язані зі значним ушкодженням і потребують дренування, необхідно лікувати у медичній установі. Своєчасне лікування допомагає уникнути інфекції, перманентної втрати нігтя або його деформування.

Підошовний фасциїт – це запалення широкого шару тканини, що з’єднує п’ятковий горб і головки плеснових кісток на нозі. У такій ситуації головним симптомом буде біль в основі п’яти. Вправи на розтягування, зручне взуття, додаткові вставки у взуття й інші прості методи допоможуть зазвичай позбутися болю. Проте невеликому відсоткові людей усе-таки може бути необхідне хірургічне втручання.

Підошовні бородавки ростуть на підошвах ніг. Вони зазвичай з’являються у ділянках, де відбувається постійний тиск або тертя, наприклад, на п’яті. Вони можуть бути і безболісними, і достатньо чутливими. Підошовні бородавки часто зникають самі собою. Для їхнього лікування використовують як домашні методи, так і лікування, призначене лікарем.

Пілонідальна кіста формується під шкірою у ділянці куприка і зазвичай містить залишки шкіри та волосся. Ці кісти переважно формуються у підлітків або тих, кому до 20 років, і в дуже рідкісних випадках з’являються у віці понад 40 років. Вони також типовіші у чоловіків, аніж у жінок. Експерти вважають, що кісти викликані зазвичай вростанням волосся у складки між сідницями. Коли волосся проникає у шкіру, природною реакцією організму є утворення навколо нього кісти. Однак у деяких випадках кіста може бути і без волосся. Кісти, що виступили на поверхню, можуть бути і дуже малими, і такими великими, мов м’яч для гольфу. Незважаючи на те, що вони абсолютно доброякісні, пілонідальні кісти можуть викликати подразнення, бути непривабливими та болючими. Крім того, кіста на поверхні може розірватись, інфікуватись і утворити абсцес, який потребує негайної медичної допомоги.

Пілоростеноз — це рідкісне захворювання, яке вражає новонароджених і немовлят, іноді — дорослих. Воно виникає, коли отвір, що веде від шлунка до тонкого кишківника та називається пілоричним каналом, потовщується і звужується. Це звуження перешкоджає руху їжі до тонкого кишечника. Лікарі достеменно не знають причин пілоростенозу, але він може бути спадковим захворюванням. Прояви пілоростенозу можуть різнитись — від блювання та болю у черевній порожнині до втрати ваги. Важливо негайно почати лікування, щоб попередити будь-які ускладнення. Пілоростеноз усувається через операцію.

Платтяні воші – це маленькі комахи, які живуть в одязі та постільній білизні. Їх укуси спричиняють сверблячий висип. Платтяні воші за виглядом різняться від головних та лобкових вошей. Для більшості людей вони не становлять загрози, а у розвинутих країнах вони переважно з'являються у людей, котрі не можуть регулярно митися або змінювати одяг. Це, наприклад, бездомні чи біженці, які мешкають у незадовільних побутових умовах зі значною концентрацією осіб. Незважаючи на те, що вони здебільшого викликають дискомфорт, платтяні воші можуть поширювати і деякі хвороби. Найефективніше лікування цієї хвороби – якісна гігієна.

Плевральний випіт – це накопичення рідини у плевральній порожнині, частині грудної клітки, що вистелена мембраною, яку називають плеврою. Тиск рідини на плевру в напрямку легень може спричинити колапс (падіння) частини легені. Причому ви можете відчувати біль у грудях або затруднене дихання. До плеврального випоту можуть призвести пневмонія, серцева недостатність, рак, тромбози артерій, ниркова чи печінкова недостатність і запалення самої плеври, тому лікування залежатиме від основної причини такого стану. В лікуванні плеврального випоту ефективні медичні препарати і дренування плевральної порожнини.

Плеврит – запалення плеври (тканини, яка вистеляє легені й грудну клітку), що призводить до гострого болю під час дихання. Існує безліч різних станів, котрі спричиняють розвиток плевриту. Зазвичай – це застуда чи пневмонія; причинами можуть бути й туберкульоз, ушкодження грудної клітки, хвороби легенів, рак, тромбоз легенів або певні аутоімунні розлади, наприклад, вовчак чи ревматоїдний артрит. Переважно плеврит минає після пролікованого основного захворювання, яке його викликало. Інколи плеврит з’являється водночас із "плевральним випотом" – накопиченням рідини між прошарками плеври, що утруднює дихання.