Під переломом стегна розуміють перелом стегнової кістки у ділянці тазостегнового суглоба. Зазвичай причиною перелому є падіння або інші травми. Такі захворювання, як остеопороз і рак, можуть послабити кістки і зробити їх крихкішими. Жінки швидко починають утрачати міцність кісток після менопаузи, і у віці понад 65 років з’являється великий ризик перелому стегна. Перелом стегна – серйозна травма, за якої ви не зможете тривалий час ходити, тому під час такої травми варто негайно відвідати лікаря. Переважно лікування проводять хірургічним шляхом, а за допомогою фізіотерапії та використання милиць здебільшого повністю ставлять людину на ноги за рік або й швидше.

Перелом щиколотки – це перелом однієї з трьох кісток, що сходяться у гомілковоступневому суглобі. Причому щиколотка буде боліти, набрякне та посиніє. Перелом щиколотки може бути різної важкості. У випадку, коли одна кістка щиколотки переломлена, людина все ще зможе ходити, і для лікування їй знадобиться лише шина або гіпс. Якщо ж переломлено декілька кісток, то стати на ногу ви не зможете. Тоді для уникнення ускладнень у майбутньому вам необхідно буде скріпити кістки за допомогою пластин і гвинтів хірургічним шляхом. Під час переломів щиколотки завжди варто звертатись за медичною допомогою.

  У випадку, коли вашому оку був нанесений сильний удар, то одна або кілька кісток  у ділянці, що оточує око, може зламатись. Кістки під очима  та між  оком і носом особливо тонкі  й ламкі. Більшість зламаних кісток очної ямки заживають самостійно. Проте серйозні травми  можуть  потребувати хірургічного втручання.

Перенапруження голосових зв’язок може статися, коли людина заголосно чи задовго розмовляє, співає, кричить або співає без правильної техніки. Застуда або віруси грипу, ларингіт, надмірне вживання алкоголю, куріння, кашель, гастроезофагеальний рефлюкс (ГЕРХ) і алергія можуть також подразнювати голосові зв’язки і спричинити втрату голосу. Серед серйозніших причин можуть бути проблеми зі щитовидною залозою, травма шиї та рак. Перенапруження голосу призводить до захриплості, осиплості, болю у горлі, труднощів у процесі розмови та неможливості взяти високі ноти під час співу. Перенапруження зв’язок може трапитися у кожного, але найбільше ризикують отримати перенапруження курці й люди, які щодня багато говорять, – оратори, співаки, адвокати, вчителі, торговці. Перенапружений голос зазвичай відновлюється сам за допомогою простих засобів самодопомоги:

– не курити

– пити багато рідини

– давати голосу відпочивати

– вдихати вологе повітря

– практикувати правильну голосову техніку під час розмови чи співу

Перикардит – це раптове або хронічне запалення перикарда – "мішка", який тримає серце на своєму місці й допомагає йому спокійно працювати. У випадку запалення внутрішня поверхня перикарда треться об серце, спричинюючи біль у грудях, тому під час гострого перикардиту виникає відчуття серцевого нападу. Найчастіше перикардит трапляється у чоловіків 20–50 років. Причиною зазвичай є віруси й інфекції, особливо респіраторні інфекції. У більшості випадків перикардит минає сам собою після нормального відпочинку і амбулаторного лікування. У складних випадках може бути потрібна операція, оскільки важкий нелікований перикардит може призвести до фатальних наслідків.

Перименопауза – це проміжна стадія перед менопаузою, якої зазнає кожна жінка. Унаслідок поступового зниження рівня гормонів місячні стають нерегулярними та нечастими, нерідко трапляються приливи жару й інші симптоми. Зазвичай перименопауза починається після 40 років і закінчується після 50, хоча часові рамки можуть коливатися. У декотрих жінок симптоми дуже легкі, в інших – сильніші. Майте на увазі, що лікування потрібне лише тоді, коли симптоми заважають нормально жити.

Периферійна нейропатія — тривала хвороба, за якої нерви в плечах, передпліччях та руках, ногах і стопах травмуються і неправильно функціонують. Діабет є найчастішою причиною цього захворювання, але інші патології, травми, інфекції та медикаменти також можуть бути причиною периферійної нейропатії. Периферійна нейропатія може виникнути без конкретної причини. Хворі на периферійну нейропатію часто відчувають оніміння та пощипування у руках і стопах, біль по ходу нервів та погану координацію. Окрім того, це захворювання може спричинити проблеми з рухами та знизити чутливість у руках і ногах. Периферійна нейропатія може викликати діарею, запаморочення, розфокусований зір, імпотенцію та втрату маси тіла.

   Перихондрит – це запалення охрястя – шару сполучної тканини, що оточує хрящі у різних частинах тіла. Найпоширенішим типом є вушний перихондрит, під час якого інфікується і болить зовнішнє вухо. Перехондрит може розвинутися після проколювання вух, особливо верхньої ділянки чи хряща. Також причиною перихондриту можуть стати операції на вухах, опіки, акупунктура і травми. Інфекція зазвичай нейтралізується за допомогою антибіотиків. Невилікуваний перихондрит може поширитися, що може причинити хронічне ушкодження вуха.

Період статевого дозрівання – це проміжок часу, коли молода людина стає статевозрілою. Він починається у 8—14 років у дівчат і в 12—16 років у хлопців. Гормони, які виробляються у мозку, спричиняють фізичні зміни, пов’язані зі статевим дозріванням. У дівчат розвиваються груди, виростає волосся на лобку та під пахвами, з’являються прищі та починаються менструації. У хлопців збільшуються яєчка та пеніс, виростає волосся на лобку і під пахвами, голос стає нижчим, збільшуються м’язи, з’являються прищі, волосся на обличчі. Діти часто соромляться фізичних змін, пов’язаних зі статевим дозріванням. Перетворення дітей на дорослих може супроводжуватись емоційними потрясіннями. Розуміння того, яких саме змін очікувати під час статевого дозрівання, може полегшити трансформацію.

Періодичне порушення руху кінцівок належіть до типів розладу сну, що супроводжується мимовільними повторюваними рухами ногами під час сну. Ці рухи зазвичай з’являються кожні 20–40 сек. і тривають близько 2 сек. Періодичне порушення руху кінцівок часто виникає у людей, які мають синдром неспокійних ніг, але це – не одне і те саме. Такий розлад може бути викликаний іншими розладами сну або медичними станами, наприклад, діабетом, ушкодженням спинного мозку, дефіцитом уваги з гіперактивністю чи анемією. Його причиною також можуть бути певні лікарські препарати, скажімо, антидепресанти, протиблювотні ліки, антиконвульсанти. Проте у деяких випадках конкретної причини не існує. Періодичне порушення рухів кінцівок може погіршити ваш сон, і через це ви можете почувати себе втомленими упродовж усього дня. Одним із наслідків може бути і безсоння.