Плоскостопість – це стан, за якого склепіння стопи опускається (у старших людей) або недорозвивається (у дітей). Наслідком плоскостопості є відчуття дискомфорту чи болю під час стояння. Більшості людей для полегшення дискомфорту достатньо носити правильне за розміром взуття з ортопедичною устілкою чи супінатором. Однак тоді, коли це не допомагає, у рідкісних випадках викривлення склепіння виправляють за допомогою оперативного втручання.

Розтягнення зв'язок на великому пальці ноги – болюче розтягнення у місці з'єднання пальця зі ступнею. Спортсмени, котрі займаються на твердій поверхні, такій як штучна трава, бетон або дерево, схильніші до такої травми. Особливо до цього схильні гравці в американський футбол. Така травма трапляється і в танцюристів, футболістів, баскетболістів, інших спортсменів. Одужання зазвичай триває кілька тижнів, але іноді може зайняти 6 тижнів чи більше. Якщо ви не дасте травмі повністю загоїтись, розтягнення може стати хронічною проблемою.

Пневмоніт – це будь-яке запалення легенів. Причин пневмоніту багато, наприклад: вдихання пилюки від запліснявілих сіна, соломи чи зерна; грибок, що може рости у зволожувачах, системах опалення та кондиціонерах; контакт із продуктами життєдіяльності певних птахів. Деякі рецептурні ліки теж можуть викликати пневмоніт, скажімо, певні види антибіотиків, ліки для хіміотерапії та серцеві препарати.   

Найкращий спосіб лікування пневмоніту – уникати контакту з тим чи іншим потенційним подразником. Проте тоді, коли симптоми сильні, лікар може виписати кортикостероїди для зменшення запалення. За грамотного лікування переважно самопочуття стає кращим, але в рідкісних випадках хронічний пневмоніт може призвести до рубцювання чи фіброзу легенів.

Пневмонія — це інфекційне ураження легень, причинами якого є бактерії або віруси. Серед дорослих поширенішена бактеріальна пневмонія. Діти частіше хворіють на вірусну пневмонію. Віруси грипу теж можуть викликати пневмонію, зокрема у літніх людей. Окрім того, пневмонія може початись через потрапляння у легені часточок їжі, шлункового соку, токсичних хімічних речовин, диму, грибків або інших речовин. Пневмонія може перебігати легко, а може загрожувати життю. Це захворювання може спричинити кашель, задишку, хрипи, біль у грудях, лихоманку й озноб. У літніх людей, маленьких дітей, людей зі слабкою імунною системою та з хронічними захворюваннями — вищий ризик розвитку ускладнень від пневмонії. Лікуванню пневмонії сприяють відпочинок, антибіотики, симптоматичне лікування, іноді оксигенотерапія. Залежно від важкості симптомів лікуватися можна в домашніх умовах або в лікарні. Більшість хворих на пневмонію одужує приблизно через два тижні. Щеплення допомагає людям з групи ризику запобігти захворюванню на поширеніші види пневмонії.

Пневмоторакс, або колапс легень, виникає, коли повітря збирається у грудній порожнині ззовні від легень. Це створює тиск на легені, що ускладнює дихання. У такому стані ви можете також відчувати гострий біль у грудях, пришвидшене серцебиття, втому, сухий кашель, а у деяких випадках – посиніння шкіри. Перелом ребер, вогнепальне поранення у груди, рани від ножа, захворювання, наприклад, астма або ХОЗЛ, певні медичні процедури можуть призвести до появи пневмотораксу. Куріння цигарок і маріхуани, підводне плавання, польоти на літаку, перебування на великій висоті також можуть спричинити колапс легень. Інколи він може виникнути сам собою, без конкретної причини. Таке явище називають спонтанним пневмотораксом. Несильний спонтанний пневмоторакс може минути самостійно у випадку відпочинку та додаткової оксигенації (вдихання кисню). Лікування важких випадків пневмотораксу може передбачати хірургічне втручання або вставляння трубки у груди для виходу повітря.

Пневмоторакс (колапс легені) виникає, коли простір навколо легень заповнюється повітрям, що змушує легені опускатися. У деяких важких випадках обидві легені можуть повністю опуститися, що потребуватиме невідкладної медичної допомоги. Колапс легені може трапитися від важкої травми грудної клітки, порушення її цілісності (найчастіше – флотуючі переломи ребер) або від таких дій, як дайвінг, куріння, польоти чи піші прогулянки на великій висоті. Певні захворювання легень також можуть спричинити цей стан. Інколи колапс легень відбувається без жодної причини. Це може призвести до задишки, гострого болю у грудях, втоми, посиніння шкіри та пришвидшеного пульсу.

  Побутовими алергенами є речовини, які спричиняють алергічні реакції, – пил, пилові кліщі, цвіль, послід тарганів, миючі засоби, шерсть домашніх тварин, слина і лупа. Алергічна реакція проявляється тоді,  коли організм надто виразно реагує на чужорідну речовину. Це може викликати закладеність носа, свербіж в очах, нежить, інші симптоми. У людей, які страждають на астму, алергічні реакції  можуть також призвести до нападу астми. Уникання контакту з  алергенами і приймання ліків може допомогти полегшити симптоми алергії.

Поведінковий розлад фази швидкого сну трапляється тоді, коли людина бачить яскраві сни або кошмари під час фази швидкого сну. Лікарі достеменно не знають, що спричинює такий розлад, але у деяких людей розлад фази швидкого сну пов’язаний із хворобою Паркінсона чи іншими неврологічними розладами. Інколи причиною може бути вживання алкоголю, наркотиків або певних ліків. Найчастіше розлад фази швидкого сну спостерігається у чоловіків після 50 років. Люди, котрі страждають від такого розладу, можуть кричати уві сні, лаятися, хвицатися, штовхатися або підскакувати. Через таку поведінку людина з розладом фази швидкого сну може травмувати і себе, і партнера, який спить у тому ж ліжку.

Повзуча еритема – стан, за якого шкіра вражається бактеріями від зараженої риби. Заразитися еритемою можна після прямого контакту зі зараженою рибою або в процесі чищення акваріуму. В певних випадках повзучою еритемою можна заразитися, плаваючи у зараженій воді. Найчастіше бактерія проникає через подряпини та порізи в шкірі. За повзучої еритеми на шкірі з’являються червонувато-фіолетові ураження, найчастіше – на колінах, ступнях або ліктях. Ще одним симптомом є ґулі під шкірою. У пацієнтів може також виникнути біль у суглобах, набряки лімфовузлів. У певних випадках інфекція проникає в тканину та кістки, призводячи до серйозніших проблем.

Взуття призначене захищати ступні й запобігати їхньому ушкодженню. Однак погано підібране взуття може спричинити такі ушкодження, як пухирі, бурсит (запалення суглобової сумки великого пальця стопи), розрив зв’язки, подразнення нервів і навіть тривалу деформацію стопи. Високі підбори з вузькими носками призводять до ще більших проблем. Заміна взуття на зручніше та безрецептурні протизапальні препарати часто сприяють загоєнню ушкоджень, що виникли через погано підібране взуття, але в деяких випадках вам доведеться відвідати лікаря. Ушкодження стають особливо небезпечними для ваших стоп, якщо у вас — цукровий діабет, тому вам потрібно консультуватися з лікарем стосовно тих чи інших пошкоджень.