Стороннє тіло у вусі може спричинити біль, почервоніння, ускладнити дренаж вушної сірки назовні, а в окремих випадках – призвести і до втрати слуху. Проблема виникає найчастіше у дітей, які можуть запхати до вух маленькі іграшки, гудзики чи їжу. Серед дітей старшого віку та дорослих поширенішим є потрапляння комах, що літають і повзають. Окрім того, вушна сірка може скупчуватись у вушному проході, а це може викликати біль і втрату слуху. Лікарі зазвичай видаляють предмети з вуха за допомогою інструментів, магнітів, промивання водою або відсмоктування.

  Багатьом людям у повсякденному житті в очі потрапляють сторонні предмети — бруд, пісок, вії. Зазвичай — це маленькі предмети, які не завдають серйозної шкоди. Рефлекторне кліпання та посилене сльозовиділення сприяють видаленню стороннього тіла з ока. Іноді стороннє тіло ока потребує невідкладної допомоги. Людині, яка працює в машинному цеху або забиває молотком цвяхи, в око може потрапити металевий осколок. Це може завдати непоправної шкоди, особливо тоді, коли допомогу не надати вчасно. Якщо вас непокоїть щось у вашому оці або в оці вашої дитини, зверніться за допомогою.

Існує перелік предметів, призначених для внутрішньовагінального використання, наприклад, тампони чи вагінальні свічки. Всі засоби, які не призначені для внутрішньовагінального використання і можуть бути вміщені туди випадково або навмисно, називають сторонніми предметами. Дітям дуже часто потрапляють вони в піхву. Маленькі дівчатка також можуть самостійно запихати в піхву сторонні предмети під час дослідження своєї анатомії та тіла. Дівчатка-підлітки, котрі лише починають використовувати тампони, можуть випадково лишити один, а згодом застосувати й інший. У жінок іноді теж таке трапляється. Якщо залишити тампон понад добу, він може спричинити свербіння, подразнення і виділення з піхви. У рідкісних випадках, коли залишити тампон на тривалий час, може розвинутись так званий синдром токсичного шоку внаслідок поширення стафілококової інфекції, що становить загрозу для життя. Деякі жінки свідомо запихають різні предмети в свою піхву для отримання сексуального задоволення. Невеликі предмети зазвичай не спричиняють болю, але можуть призвести до розвитку інфекції чи інших проблем тоді, коли їх вчасно звідти не вилучити. Жінки після сексуального насильства можуть бути з великими або гострими предметами – це зумовлює кровотечу, синці, біль.

Сторонній предмет у прямій кишці — це будь-що у прямій кишці, чого там не повинно бути. Більшість сторонніх предметів потрапляють у пряму кишку через анус. Однак іноді їх ковтають, і вони проходять через шлунково-кишковий тракт, після чого застрягають у прямій кишці. Така ситуація може трапитися і з дітьми, і з дорослими, над котрими учинили насилля або котрі використовували певний предмет з метою отримання сексуального задоволення. У більшості випадків такі предмети не спричиняють будь-яких симптомів. Проте інколи вони можуть викликати нудоту, блювання, біль у животі, запор, біль під час випорожнення, кровотечу прямої кишки та жар.

Стравохід Баррета розвивається внаслідок пошкодження оболонки стравоходу зазвичай через кислотний рефлюкс зі шлунку, який спричиняє зміни в клітинах слизової. Хронічна печія або гастроезофагеальна рефлюксна хвороба (ГЕРХ) у більшості випадків призводять до розвитку стравоходу Баррета. Стравохід Баррета не викликає симптомів, але лікарі регулярно стежать за цим захворюванням, оскільки воно підвищує ризик розвитку раку стравоходу. Проте більшість людей, котрі мають стравохід Баррета, ніколи не хворіють на цей тип раку.

Стрептококове запалення горла — це інфекція горла, викликана стрептококовими бактеріями. До симптомів хвороби належать почервоніння горла, білі плями на горлі, біль у горлі, утруднене ковтання, збільшення лімфатичних вузлів та гарячка. Симптоми нерідко тяжчі, ніж під час вірусного подразненні горла. Стрептококове запалення горла найчастіше трапляється у дітей 5—15 років, але можливе й у будь-якому віці. У декотрих дітей відбувається реакція на бактерії стрептококу, яка спричиняє висип, що називають скарлатиною. Стрептококове запалення горла передається від людини до людини через контакт зі слиною або носовими секретами. У випадку, коли стрептококове запалення горла не лікувати, воно може призвести до серйозних проблем зі здоров’ям, таких як ревматична лихоманка, проблеми з нирками, інфекції середнього вуха, менінгіт і абсцес у горлі. Стрептококове запалення горла та скарлатину лікують антибіотиками, що також допомагають попередити ці рідкісні, але серйозні патологічні стани.

Стресовий гомілковий біль – це біль, що виникає уздовж або позаду гомілкової кістки і викликаний її перевантаженням, набряклими м’язами. Деколи причиною є тоненькі тріщини у нижній частині ноги. Такий стан поширений серед атлетів, особливо в бігунів або людей, які займаються важкоатлетичним спортом.

Стригучий лишай – це поширена шкірна інфекція, спричинена грибком, а не червом або гельмінтом. Грибок росте на вологих теплих ділянках і може виникати на шкірі й голові. Найчастіше стригучий лишай вражає дітей, але захворіти на нього можна у будь-якому віці. Інфекція заразна і передається у процесі прямого контакту з інфікованою шкірою чи предметами, де теж можуть бути частинки стригучого лишаю, – з гребінцями, брудним одягом, душовою кабіною. Стригучий лишай може також передаватися від псів і котів. Він призводить до свербіння та дискомфорту, але лікується. Стригучий лишай на шкірі можна вилікувати за допомогою безрецептурних препаратів. Однак під час його поширення на волосся обов’язково необхідні рецептурні медикаменти.

Стригучий лишай – це поширена шкірна інфекція, збудником якої є дерматофіти – мікроскопічні грибки, що виникли на поверхні шкірі. Основні прояви хвороби – свербіння та характерні рани кільцеподібної форми. Лікування протигрибковими препаратами зазвичай допомагає позбутися стригучого лишаю буквально за декілька тижнів.

Стравохід — довга м’язова трубка, яка забезпечує потрапляння їжі з ротової порожнини в шлунок. Стриктура стравоходу – це ділянка, де стравохід стає занадто вузьким. Їжа на таких ділянках може застрягати. У таких випадках проковтування їжі може бути складним та болючим. До стриктур можуть призводити постійні закидання шлункового соку зі шлунка в стравохід, рубцювання виразок, що утворюються внаслідок цього, й ушкодження стінок стравоходу. Крім того, рідкісніші, але серйозні захворювання, такі як аутоімунні хвороби чи пухлини, теж можуть спричиняти стриктури. Лікування переважно спрямоване на розширення стравоходу та лікування основного захворювання.