Хвороба Лайма – це бактеріальна інфекція, яка поширюється через укус кліща. Кліщ може харчуватися кров'ю заражених мишей або оленів, після чого вкусити людину та заразити її. Хвороба Лайма може спричинити висипання на місці укусу та грипоподібні симптоми. Своєчасне лікування антибіотиками може запобігти розвитку ускладнень, таких  як проблеми зі суглобами і нервовою системою. Зауважимо, що більшість укусів кліщів не призводять до хвороби Лайма  чи будь-якої іншої хвороби. Існують також частіші захворювання, що можуть викликати симптоми, аналогічні до хвороби Лайма.   

Хвороба Шагаса спричинена паразитом, поширеним у тропічних поясах, який називають Trypanosoma cruzi. Цей паразит міститься в мікроскопічних випорожненнях, залишених на шкірі від комах, що ссуть кров і розповсюджені у Центральній та Південній Америці. Хвороба може поширюватися також від матері до дитини і через переливання крові. Захворювання має дві фази. Гостра стадія триває кілька тижнів або місяців і може містити декілька легких симптомів, у тому числі гарячку, погане самопочуття та набряк навколо одного ока чи біля укусу комахи. Опісля симптоми можуть зникнути і не з'являтися роками, перш ніж виникнуть інші, серйозніші. Якщо захворювання не вилікують на першій стадії, то розвиваються значні проблеми зі здоров'ям, зокрема серцеві чи кишкові розлади. Вчасне лікування, особливо на ранніх стадіях, повністю усуває хворобу Шагаса.

Хейліт – запальний процес, який призводить до почервоніня, утворення лусочок і тріщинок у кутиках рота з обох боків. Причиною хейліту можуть бути грибок родини Candida, що природно завжди знаходиться у ротовій порожнині, або бактерії, наприклад, стрептококи чи стафілококи.

Хелікобактер пілорі — поширений вид бактерії, який може жити в шлунку та верхній частині кишківнику. Він спричиняє більшість пептичних виразок-ранок або отворів у слизовій оболонці шлунку чи верхньої частини кишківника. Хелікобактер пілорі послаблює слизову шлунку. Це дає змогу шлунковому сокові роз’їдати слизову, що зумовлює біль у шлунку й печію. Не у всіх людей у шлунку є хелікобактер пілорі, але багато з тих, хто має цю бактерію, не відчувають жодних її виявів.

Хламідіоз – хвороба, яка передається статевим шляхом (ХСШ) і викликана бактерією Chlamydia trachomatis. Це найчастіша ХСШ у США та Європі. До групи найвищого ризику належать жінки, що мали багатьох статевих партнерів. У більшості жінок із хламідіозом не існує скарг. У випадку, коли симптоми все-таки виникають, вони спричиняють болісне сечовипускання, виділення з піхви, біль у нижніх відділах попереку або біль під час статевого акту. Без відповідного лікування хламідії можуть призвести до запального процесу тазу та безпліддя. Вагітні жінки можуть передати хламідії дитині під час пологів, викликаючи у них пневмонію та почервоніння очей. Антибіотики можуть вилікувати вас від хламідій приблизно через 7 днів, а періодичний скринінг на хламідії може виявити хворобу в жінок з групи ризику.

Хламідіоз – захворювання, що передається статевим шляхом, причиною якого є бактерія Chlamydia trachomatis. Це захворювання поширене і передається статевим шляхом. Найбільший ризик заразитися – у чоловіків, що мають різних сексуальних партнерів. У більшості чоловіків із таким захворюванням не існує жодних симптомів. Коли ж усе-таки симптоми з’явились, вони можуть спричиняти болюче сечовипускання, слизові виділення з пеніса, біль і чутливість яєчок. Лікують хламідіоз антибіотиками упродовж 7 днів.

Холера – це бактеріальна інфекція, яка спричиняє діарею, нудоту і блювання. Більшість людей з холерою переносять її легко, іноді безсимптомно. Однак у 5% людей спостерігається серйозне зневоднення, що дуже швидко може призвести до смерті. Холера поширюється у воді чи їжі, заражених бактерією – вібріоном холери (Vibrio cholerae). У найрозвинутіших країнах холера практично не існує, але у певних частинах Африки, Азії, Індії, Мексики, Центральної та Південної Америки це захворювання ще й досі трапляється. Холерою також можна заразитися, вживаючи сирі заражені морепродукти.

Черевний тиф – загрозливе для життя захворювання, яке спричиняється бактерією сальмонела. Лихоманка, біль у всьому тілі, головний біль, слабкість і відсутність апетиту – його найпоширеніші симптоми. Черевний тиф дуже заразний, доки не почати лікування. Ним можна заразитись через заражені продукти або воду, а також близький контакт з інфікованою людиною. Він найчастіше трапляється у країнах, що розвиваються, у зв’язку з поганую санітарєю. Це захворювання рідкісне в нашій країні, а більшість його випадків зв’язана з міжнародними мандрівками до країн третього світу. Якщо його не лікувати, черевний тиф може бути смертельним. Антибіотики виліковують його, але декотрі люди стають стійкими носіями інфекції та потребують подальшого лікування. Зробивши щеплення перед поїздкою, можна запобігти захворюванню на черевний тиф.

Чума — рідкісна бактеріальна інфекція, збудником якої є чумна паличка. Найчастіше люди заражуються через бліх, котрі кусали інфікованих гризунів. У рідкісних випадках можна заразитись чумою, потримавши в руках інфіковану тварину. Легенева форма чуми легко поширюється серед людей через кашель. Вона може викликати високу температуру, утруднене дихання, судоми, сильний головний біль, біль у животі, діарею, блювання, відмову органів та кровотечу. Чума була великою проблемою у Середньовіччі, від якої помирали мільйони людей. Однак зараз вона трапляється лише у певних районах, де її переносять гризуни.

Бубонна чума (обмежена лімфатичними вузлами), від якої також помирали мільйони людей у Середньовіччі, передається досить важко.

Шигельоз – це подразнення шлунку і кишківника, спричинене бактерією шигела. Основним симптомом шигельозу є діарея з кров’ю. Можуть також спостерігатися спазми живота і лихоманка. У дуже важких випадках у хворого можуть виникати судомні нападки, ригідність потиличних м’язів, головний біль та надзвичайна втома. Бактерія шигела міститься у калі зараженої людини. У США шигельоз найчастіше трапляється у дітей до 5 років. Хвороба поширюється через прямий контакт, наприклад, якщо не помити руки після заміни підгузка або їсти заражені продукти чи вживати заражені напої. Найбільші спалахи бактеріальної дизентерії – у школах, хоспісах чи в центрах денного догляду за дітьми. Більшість хворих з легким перебігом хвороби, котрі вживають багато рідини і дотримуються ліжкового режиму, починають відчувати себе краще через 5–7 днів. У випадку, коли симптоми достатньо серйозні, лікар може призначити антибіотики.