Імпетиго – це висококонтагіозна шкірна інфекція, що найчастіше уражає дітей 2–5 років, але може траплятися у будь-якому віці. Незрідка інфекція виникає після подразнення шкіри, наприклад, отруйним плющем (сумахом) або інфекцією верхніх дихальних шляхів. Інфекція розпочинається тоді, коли бактерії (зазвичай стафілококи чи стрептококи) з рани або виділень з носа іншої людини інфікують поріз, подряпину чи місце укусу комахою. Перший прояв – висипка з міхурцями, червоними сверблячими елементами, які нагадують укуси комах, або червоними елементами, що перетворюються на міхурці, наповнені рідиною жовтого чи медового кольору. Згодом вони тріскають, і утворюється товста кірочка. Бактерії з відкритих ран можуть поширюватися на відкриті ділянки шкіри інших людей. За потреби для лікування використовують антибіотики у формі кремів або таблеток.

Інфекції сечовивідних шляхів (ІСШ) поширеніші серед жінок, виникаючи тоді, коли бактерії зі шлунково-кишкового тракту або навколо ануса потрапляють у сечовивідний канал (канал, яким відходить сеча зі сечового міхура – уретри). Бактерії можуть спричинити інфекцію лише в сечовивідному каналі чи сечовому міхурі або там і там одночасно. Якщо їх не лікувати, ІСШ можуть призвести до інфекційних захворювань нирок – болючих, а іноді небезпечних для життя. ІСШ зазвичай легко виявити, але окремі з них можуть не мати жодних симптомів. У випадку, коли ІСШ переходять у ниркову інфекцію, людина може відчути біль у боці або попереку, остуду, лихоманку чи буде блювати.

Інфекційна еритема – заразна вірусна інфекція (збудник – парвовірус B19), яка призводить до невеликої висипки на обличчі, тулубі й кінцівках. Найчастіше на неї хворіють діти 5–14 років. У дорослих може бути біль у суглобах чи набряк у процесі висипки. Заразитися цією інфекцією можна повітряно-краплинним шляхом або через посуд. Інфекція зазвичай поширюється в одній сім’ї; трапляються спалахи і в школах. Інфекційна еритема переважно минає самостійно, але пацієнти з хронічною анемією чи імунодефіцитом можуть потребувати лікування. Дуже рідко у вагітних може виникнути важка анемія плоду і викидень.

Інфекція грудей — це інфікування тканини грудей. Така проблема виникає переважно у матерів, котрі годують грудьми. Проте іноді вона трапляється у жінок, які не годують грудьми. Інфекція грудей може спричинити біль у грудях та/або їх набрякання, лихоманку й інші, схожі на грип симптоми. Вона з’являється, коли бактерія проникає в тканини грудей через тріщини чи маленькі пошкодження соска. Іноді інфекцію грудей можуть спричиняти рідкісні форми раку.

  Інфекція мозку – стан, який виникає,  коли  головний мозок, спинний мозок або мембрани, що їх оточують, запалюються. Мозкові інфекції можуть бути небезпечними для життя, тому дуже важливо негайно звернутись за медичною допомогою. Існують різні типи інфекцій  мозку. Менінгіт  – це інфекція мембран, які оточують головний  і спинний мозок. Енцефаліт – інфекція головного мозку. Інфекцію мозку  також  часто можуть спричинити різні  віруси і бактерії. Іншими, менш поширеними причинами, можуть бути грибки, паразити, інфекційний пріонний  білок і абсцеси (гнійники) на головному чи спинному мозку.  Окремі види енцефаліту  можуть також передаватись через укуси комарів і кліщів. Інфекція мозку призводить до набряку головного мозку  і може викликати  сонливість, лихоманку, головний біль, біль у шиї та скутість рухів, нудоту, втому, розгубленість, чутливість до світла, судоми, втрату свідомості, кому. Лікування залежить від причини хвороби і, відповідно, може здійснюватись різними способами – від  самостійного лікування у домашніх умовах до госпіталізації та внутрішньовенного введення ліків.

Каліфорнійська лихоманка – грибкова інфекція, яка виникає у легенях унаслідок вдихання спор грибка кокцидіоідомікозу з ґрунту. Це захворювання часто трапляється в пустельних регіонах південно-західної частини США, а також у Центральній та Південній Америці. Здебільшого симптоми непомітні або легкі, схожі на грип, і зазвичай минають без лікування. Якщо інфекція не припиняється, хвороба може перетворитися на значно серйознішу форму, небезпечну для життя. У боротьбі з каліфорнійською лихоманкою ефективний засіб – протигрибкові препарати.

Кампілобактер – це кишкова інфекція, спричинена бактеріями кампілобактер. До її симптомів належать: біль у животі, що викликає спазми; нудота; діарея; блювання. Хвороба зазвичай поширюється через вживання в їжу сирого чи недостатньо приготованого м'яса птиці, заражених продуктів, напоїв або непастеризованого молока. Контакт з інфікованою особою чи твариною також може призвести до передання цієї хвороби. Більшість людей одужують через декілька днів, вживаючи багато рідини та відпочиваючи. Проте тяжкі й тривалі інфекції лікують антибіотиками.

Китайська двоустка – паразит, який може інфікувати печінку і спричинити її ушкодження. Найчастіше інфікування трапляється за вживання сирої або недоприготованої свіжої чи маринованої риби, що водиться у Південно-Східній Азії. У США та Європі ця патологія трапляється рідко, але іноді може виникнути під час мандрівки до країн Азії. У багатьох людей не існує жодної симптоматики, хоча у декого може спостерігатися нудота, біль у животі й діарея. Однак, попри такий незначний прояв, за відсутності лікування можуть виникнути серйозні проблеми з печінкою, жовчними протоками та підшлунковою залозою. У важких випадках це може навіть призвести до смерті.

Кір — високозаразна вірусна інфекція, що найчастіше трапляється у дітей. У масштабах світу — це одна з основних причин дитячої смертності, хоча в Європі вона не поширена внаслідок розповсюдженій імунізації. Пневмонія, сліпота й інфекція мозку належать до рідкісних, але серйозних ускладнень під час цієї хвороби, тому лікарі обов’язково рекомендують вакцинацію. Кожна людина, яка контактувала з хворим на кір або має симптоми висипу на тілі й жар, повинна проконсультуватися з лікарем. Варто пам’ятати, що й інші хвороби можуть спричиняти такі ж симптоми.

  Коклюш — це заразна респіраторна інфекція, яка переходить від однієї особи до іншої під час кашляння або чхання. Хворобу спричиняє бактерія Bordetella pertussis. Коклюш можна попередити за допомогою вакцини проти коклюшу — щеплення, яке роблять у перші шість місяців життя дитини. Коклюш викликає нежить, незначний жар та тяжку форму кашлю. Інколи кашель може зумовити блювання. Коклюш може призвести до тяжкого хворобливого стану немовлят і дітей, що інколи становить загрозу життю. У минулому коклюш був частим дитячим захворюванням, але вакцина знизила його поширеність.