Орхіт — запалення або набрякання одного чи двох яєчок. Воно часто спричиняється вірусною інфекцією, наприклад, епідемічним паротитом (свинкою). Орхіт може також викликатись бактеріальною інфекцією, захворюваннями, що передаються статевим шляхом, або травмою яєчок. Перекрут яєчка також може спричинити орхіт. Перекрут яєчка потребує невідкладної медичної допомоги.

Остеомієліт – інфекційне запалення кісток, яке спричиняє біль, припухлість і почервоніння. Інфекція може потрапити у кістку через кров, прилеглі тканини або ушкодження, наприклад, під час хірургічного втручання чи пункції. Найпоширенише у дітей. Зазвичай, аби вилікувати важку форму остеомієліту, використовують антибіотики, інколи хірургію. Що швидше розпочати лікування, то краще. Однак варто пам’ятати: менш серйозні стани також призводять до схожих симптомів.

Ботулізм – це серйозне, але рідкісне захворювання, спричинене бактеріями, що називають Clostridium botulinum. Ви можете заразитися через відкриту рану або продукти, які неналежно зберігали. Немовлята віком до року можуть заразитися, вживаючи сирий мед чи кукурудзяний сироп. Найпоширеніші причини харчового ботулізму в дорослих – домашні консервовані овочі, горіхи та сира або вуджена риба. У дорослих ботулізм може призвести до судом органів черевної порожнини, утрудненого дихання, сухості в роті, нудоти, утрудненого ковтання, розмитості зору та загальної слабкості. У немовлят ботулізм може спричинити слабкість, закрепи, погане харчування, втрату м’язового тонусу та тихий плач.

Парагонімоз є інфекцією, спричиненою паразитом-глистом – трематодою. Інфікування відбувається за споживання сирих, недоприготовлених, солоних або маринованих ракоподібних, таких як краби і раки. Ці глисти також можуть міститися в сирому м'ясі, наприклад, із кабанів. Окрім того, можливе поширення інфекції через інфіковане кухонне приладдя або ганчірки, що використовують під час розділення крабів для приготування супу. Незабаром після інфікування  личинки мігрують до легенів, а іноді до інших органів, таких як головний мозок. Вони призводять до болю в животі, діареї, кропивниці, високої температури, порушення дихання й інших симптомів, у тому числі легеневих. За довготривалого перебігу ця інфекція спричиняє симптоматику, схожу на туберкульоз. У людей інфекція може утримуватися приблизно 20 років.

Парапроктит — це скупчення гною в анальній ділянці. Він може виникнути через заблоковану залозу, статеве захворювання або інфіковану анальну тріщину. Парапроктит може спричинити біль або набрякання навколо заднього проходу. Якщо його не лікувати, парапроктит може поширюватись. Іноді він може призводити до серйозної інфекції.

Пахова епідермофітія — це свербляча грибкова інфекція в зоні паху. Грибок стрімко розмножується у гарячих та вологих ділянках. Потіння, тертя і тісний одяг, що закриває пах, можуть сприяти його росту. Пахова епідермофітія зазвичай виникає у складках шкіри між стегнами й пахом. Інколи вона може поширитися до ануса. Пахова епідермофітія — інфекційне захворювання і може переходити від однієї особи до іншої через шкірний контакт чи спільне використання одягу, рушників або постільної білизни. Пахова епідермофітія найпоширеніша серед хлопців-підлітків і чоловіків. Вона також частіше виникає у людей зі зайвою вагою. Незважаючи на те, що пахова епідермофітія подразлива, вона не становить серйозної проблеми.

Платтяні воші – це маленькі комахи, які живуть в одязі та постільній білизні. Їх укуси спричиняють сверблячий висип. Платтяні воші за виглядом різняться від головних та лобкових вошей. Для більшості людей вони не становлять загрози, а у розвинутих країнах вони переважно з'являються у людей, котрі не можуть регулярно митися або змінювати одяг. Це, наприклад, бездомні чи біженці, які мешкають у незадовільних побутових умовах зі значною концентрацією осіб. Незважаючи на те, що вони здебільшого викликають дискомфорт, платтяні воші можуть поширювати і деякі хвороби. Найефективніше лікування цієї хвороби – якісна гігієна.

Плеврит – запалення плеври (тканини, яка вистеляє легені й грудну клітку), що призводить до гострого болю під час дихання. Існує безліч різних станів, котрі спричиняють розвиток плевриту. Зазвичай – це застуда чи пневмонія; причинами можуть бути й туберкульоз, ушкодження грудної клітки, хвороби легенів, рак, тромбоз легенів або певні аутоімунні розлади, наприклад, вовчак чи ревматоїдний артрит. Переважно плеврит минає після пролікованого основного захворювання, яке його викликало. Інколи плеврит з’являється водночас із "плевральним випотом" – накопиченням рідини між прошарками плеври, що утруднює дихання.

Пневмоніт – це будь-яке запалення легенів. Причин пневмоніту багато, наприклад: вдихання пилюки від запліснявілих сіна, соломи чи зерна; грибок, що може рости у зволожувачах, системах опалення та кондиціонерах; контакт із продуктами життєдіяльності певних птахів. Деякі рецептурні ліки теж можуть викликати пневмоніт, скажімо, певні види антибіотиків, ліки для хіміотерапії та серцеві препарати.   

Найкращий спосіб лікування пневмоніту – уникати контакту з тим чи іншим потенційним подразником. Проте тоді, коли симптоми сильні, лікар може виписати кортикостероїди для зменшення запалення. За грамотного лікування переважно самопочуття стає кращим, але в рідкісних випадках хронічний пневмоніт може призвести до рубцювання чи фіброзу легенів.

Пневмонія — це інфекційне ураження легень, причинами якого є бактерії або віруси. Серед дорослих поширенішена бактеріальна пневмонія. Діти частіше хворіють на вірусну пневмонію. Віруси грипу теж можуть викликати пневмонію, зокрема у літніх людей. Окрім того, пневмонія може початись через потрапляння у легені часточок їжі, шлункового соку, токсичних хімічних речовин, диму, грибків або інших речовин. Пневмонія може перебігати легко, а може загрожувати життю. Це захворювання може спричинити кашель, задишку, хрипи, біль у грудях, лихоманку й озноб. У літніх людей, маленьких дітей, людей зі слабкою імунною системою та з хронічними захворюваннями — вищий ризик розвитку ускладнень від пневмонії. Лікуванню пневмонії сприяють відпочинок, антибіотики, симптоматичне лікування, іноді оксигенотерапія. Залежно від важкості симптомів лікуватися можна в домашніх умовах або в лікарні. Більшість хворих на пневмонію одужує приблизно через два тижні. Щеплення допомагає людям з групи ризику запобігти захворюванню на поширеніші види пневмонії.