Гастроентерит – запалення шлунка та кишківника, яке спричинене вірусом. Симптоми гастроентериту – біль та спазми у животі, нудота, діарея, блювання. Хоча іноді це захворювання називають шлунковим грипом, вірус грипу не викликає гастроентериту. Захворювання зазвичай легко передається під час контакту з хворим. Приймання зараженої їжі чи напоїв також призведе до зараження. Більшість хворих одужують через кілька днів з допомогою великої кількості рідини та відпочинку. Немовлята, люди похилого віку й ті, хто страждають на хронічні захворювання, наражаються на вищий ризик зневоднення у випадку гастроентериту.

Вірусний синдром – стан, коли в людини спостерігаються симптоми вірусного захворювання. Однак який саме вірус спричинив симптоми – невідомо. Найпоширеніші симптоми, притаманні вірусним інфекціям, – це біль у горлі й м’язах, закладений ніс, головні болі, набряклі мигдалини тощо. Спокій, знеболювальні препарати, часте пиття рідини – основні засоби лікування вірусного синдрому.

  Вірусний фарингіт – це запалення глотки, яке спричинене вірусом та зазвичай виникає під час застуди або грипу. Разом з болем у горлі у вас можуть спостерігатися й  інші симптоми застуди, у тому числі нежить або закладення носа, кашель, лихоманка та головний біль. Якщо ви будете відпочивати і самостійно лікуватися, то відчуєте полегшення за кілька днів. Під час лікування вірусного фарингіту антибіотики не застосовують.

Вітряну віспу спричиняє вірус. Це класична дитяча інфекція, яка проявляється сверблячою висипкою червоного кольору, високою температурою, болем голови і в горлі. Згодом висипка перетворюється на міхурці, що лускають і протікають у випадку, коли їх розчухати. Перебіг хвороби здебільшого легкий, але можливі й ускладнення – інфекція, пневмонія і енцефаліт. Це дуже заразна інфекція, хоча через поширену вакцинацію захворюваність значно знизилася.

Вітряна пневмонія – рідкісне, але серйозне ускладнення вітряної віспи, чи вітрянки. Вітрянка колись була звичайною дитячою хворобою, але винайдення вакцини від вітряної віспи вона трапляється дуже рідко. У більшості людей, що мають вітряну віспу, спостерігається лише легка форма захворювання. Однак деяким людям, зокрема дорослим і старшим дітям, притаманний підвищений ризик розвитку пневмонії. Пневмонія – інфекція легень. Вона може спричинити кашель, лихоманку, задишку, плутанину, загальну втому, головний біль. У важких випадках це може призвести до смерті.

Вузлова еритема – це запалення жирового шару під шкірою.  Вона зазвичай спричиняє болючі червоні гулі на гомілці. Проте гулі можуть з’явитись і на інших частинах тіла, у тому числі на руках, щиколотках, сідниці й стегнах. Часто вони минають самі собою. Вузлова еритема також нерідко викликає лихоманку, біль у суглобах або набряк. Її можуть спричинити інфекції, захворювання та реакція на певні препарати. Однак іноді вона не має чіткої причини. Хоча вузлова еритема призводить до дискомфорту, вона не є небезпечною.

Генітальний герпес – це хвороба, що передається статевим шляхом і викликана вірусом простого герпесу. Генітальний герпес у жінок спричиняє маленькі міхурці всередині та навколо піхви й ануса, поколювання і біль; у деяких випадках можливий розвиток висипу всередині піхви. Згодом міхурці можуть лопати й утворювати струпи, а через 1–2 тижні уражені поверхні загоюються. Розрізняють два види вірусу герпесу – HSV1 і HSV2. Більшість випадків генітального герпесу викликав вірус HSV2; HSV1 переважно уражає ротову порожнину та губи. Проте вірус HSV1 може поширюватися на статеві органи під час орального сексу. Герпес частіше передається за наявності елементів висипу в процесі контакту, але існує можливість заразитися навіть за відсутності симптоматики. Крім того, матері з активною інфекцією можуть під час пологів передати герпес дитині. У пацієнтів із ослабленою імунною системою, наприклад, інфікованих ВІЛ, герпес може уражати інші органи, у тому числі очі, легені чи стравохід. У період між загостреннями симптоматики немає, однак вірус залишається “схованим” у нервових клітинах і може повторно активуватися будь-коли. Вірус герпесу невиліковний, але противірусні препарати можуть запобігти рецидивам та скоротити їхню тривалість. Згодом рецидиви стають легшими і трапляються усе рідше.

Генітальні бородавки – тип захворювання, що передається статевим шляхом (ЗПСШ), за якого на зовнішніх статевих органах, уретрі, піхві, шийці матки та навколо ануса в жінки утворюються маленькі, схожі на бородавки, нарости. Це ЗПСШ спричиняють понад 40 типів вірусу папіломи людини (ВПЛ), що легко передається через статевий контакт. Більшість жінок, носіїв ВПЛ, не відчувають жодних симптомів, оскільки імунітет зазвичай не дає інфекції розвиватися. Бородавки з’являються тоді, коли організм не може побороти інфекцію; вони можуть виникнути через декілька місяців і навіть років після зараження. Бородавки можна видалити за допомогою медпрепаратів, випаленням або заморожуванням, лазером чи різними типами хірургічних втручань. Однак видалення бородавок не виліковує ВПЛ, і бородавки можуть з’явитися знову. Вакцинація може захистити дівчат і молодих жінок від інфекцій ВПЛ, які призводять до появи бородавок та раку шийки матки.

Генітальні бородавки – захворювання, що передається статевим шляхом (ЗПСШ) і проявляється бородавковими наростами на пенісі, мошонці, стегнах, у паховій зоні та навколо ануса. У рідкісних випадках бородавки можуть також виникати навколо рота і в горлі. Збудниками цього ЗПСШ є понад 40 типів папіломи вірусу людини (ПВЛ), які передаються під час статевого акту. ПВЛ може передаватися від інфікованої людини навіть тоді, коли вона не відчуває жодних симптомів. Бородавки з’являються, оскільки організм вже не може боротися з інфекцією: вони можуть виникнути через декілька місяців або років після інфікування. Бородавки можна видалити за допомогою спеціальних медпрепаратів, випалення або замороження, лазера чи хірургічно. Однак видалення бородавок не позбавить ВПЛ, тому бородавки можуть з’являтися знову. Вакцинація може захистити хлопчиків та юнаків від інфекцій ВПЛ, які призводять до появи бородавок.

Гепатит А — це запалення печінки через вірус гепатиту А, який найлегший серед трьох найпоширеніших вірусів гепатиту. Симптоми включають лихоманку, втому, пожовтіння шкіри й очей, темну сечу, безбарвний кал, біль у печінці, нудоту та блювання. У багатьох хворих на гепатит А не виникає жодних симптомів. Вірус знаходять у випорожненнях інфікованих осіб. Зараження відбувається під час вживання води або продуктів, заражених вірусом, під час тісного контакту з інфікованою людиною або орально-анального сексу. В умовах режиму спокою хвороба минає сама собою приблизно упродовж трьох місяців; майже всі хворі повністю одужують. Перехворівши раз на гепатит А, людина набуває імунітет проти цього захворювання.