Вікова забудькуватість трапляється у багатьох людей після 50 років. Це нормально, що з віком вам стає важко запам’ятовувати імена людей, котрих ви щойно зустріли, чи те, де ви залишили свої окуляри. Старіє тіло, старіє мозок, і ні те, ні інше не працює настільки добре, як у 20 років. Звичайна забудькуватість трапляється тому, що після 20-річного віку мозок починає втрачати клітини. Тіло також виробляє менше хімічних речовин, необхідних для діяльності мозку. Зазначені нормальні зміни призводять до труднощів зберігання та згадування нової інформації. Літні люди вчаться так само добре, як і молодші, але їм для цього потрібно значно більше часу. Для збереження гострої пам’яті необхідно вживати здорову їжу, вести активний спосіб життя, постійно тренувати мозок кросвордами, головоломками чи новими хобі, зменшити стрес, не курити, уникати надмірного вживання алкоголю і використовувати допоміжні засоби для пам’яті, наприклад, календарі чи списки.

Більшість дорослих людей з віком починають відчувати певні зміни, нормальні для літніх людей. Наприклад, це може бути: погіршення довготривалої пам’яті, труднощі підібрати правильне слово; слабші чи тонші кістки; біль у суглобах; погіршення зору й слуху; проблеми зі шлунково-кишковим трактом (ШКТ); нетримання; проблеми зі зубами та яснами; суха шкіра і високий ризик травм від падіння.

Барбітурати – це вид седативних медзасобів, що продають за рецептом лікаря. Колись їх часто виписували для боротьби з тривожністю та безсонням. Зараз лікарі призначають барбітурати рідше, оскільки лікування ними має багато ризиків. Зловживання барбітуратами – амобарбіталом (аміталом), пентобарбіталом, секобарбіталом (секоналом) чи туіналом – може призвести до серйозних побічних дій. Кожній людині, яка прийняла більшу дозу барбітуратів, аніж зазаначено у рецепті, потрібно звернутись у відділення невідкладної допомоги. Навіть невелике передозування може викликати кому чи смерть. Саме через це барбітурати – поширений метод вчинення самогубства серед старших людей. Люди, що зловживають барбітуратами хронічно, потребують довготривалої допомоги від барбітуратної залежності. Проте за вчасного лікування більшість людей одужують від передозування барбітуратами.

Лікарі призначають бензодіазепін (валіум, клонопін, ксанакс, атіван) від великої кількості проблем – тривожності й панічних розладів, безсоння, м’язових спазмів та судомних нападів. Про зловживання бензодіазепіном можна стверджувати тоді, коли ви часто вживаєте цей препарат у вищих дозах ніж потрібно, або через інші причини, окрім тих, котрі вам призначив лікар. Якщо приймати препарат понад 2–4 тижні, у вас може розвинутися фізична залежність, а хронічне зловживання може призвести до частих перепадів настрою, тривожності, безсоння, головного болю й загальної слабкості. Люди, котрі зловживають бензодіазепіном, повинні поступово зменшувати дозу з допомогою лікаря, оскільки у випадку раптового припинення приймання ліків це може спричинити синдром відміни.

Кокаїн – наркотик, до якого дуже швидко звикають. Під час вдихання, куріння чи ін’єкції кокаїну виникає відчуття ейфорії, збудження й енергії. Про залежність від кокаїну можна стверджувати тоді, коли людина вже не може припинити його вживання, навіть якщо це спричинить проблеми зі законом, втрату роботи, проблеми зі здоров’ям та в особистому житті. У людей, залежних від кокаїну, розвивається толерантність до цього наркотику, тобто їм приходиться збільшувати дозу для досягнення бажаного стану кайфу. Зловживання кокаїном підвищує ризик серцевих нападів, інсультів, проблем з травленням, недоїданням, проблем з диханням, параної, галюцинацій та зараження інфекцією ВІЛ. Лікування наркотичної залежності від кокаїну полягає у прийманні медпрепаратів, що полегшують симптоми відміни, у спеціальній терапії та лікуванні тієї чи іншої психічної проблеми, через яку, власне, почалося зловживання.

Зловживання наркотиками – це приймання наркотичних засобів, які заборонені законом, приміром, героїну, або недотримання інструкції застосування наркотичних препаратів, призначених лікарем. Наркотичні засоби стимулюють центральну нервову систему. Вони блокують відчуття болю і спричиняють стан ейфорії, розслабленості й сонливості. Багатьом людям наркотики призначають для полегшення болю, однак у випадку, коли ви приймаєте наркотики, що вам не призначав лікар, чи ви приймаєте їх не з тієї причини, з якої їх призначив лікар, це вважається зловживанням. Зловживання наркотками може викликати серйозні проблеми зі здоров’ям і призвести до залежності.

Якщо у людини — напад паніки, вона відчуває раптовий інтенсивний страх, який неможливо контролювати. Люди, що зазнали нападу паніки, часто відчувають, ніби у них — серцевий напад, втрата контролю і вони задихаються або вмирають. Під час нападу паніки людина також може відчувати біль у грудях, нудоту, в неї може бути задишка, озноб, пітливість, запаморочення або відчуття задухи. Лікарі достеменно не знають, що спричиняє напади паніки, але вони можуть бути пов’язані з генетикою чи стресом.

  Насильство над дітьми може мати емоційні, фізичні або сексуальні форми. Нехтування дитиною також є формою насильства. Найчастіше насильство над дітьми скоюють близькі люди. Жорстоке поводження з дітьми може спричиняти тілесні ушкодження, такі як гематоми, опіки й кровотечі. Це також може бути недбалість, наприклад, відсутність забезпечення потреб дитини в їжі, одязі, медичній допомозі. Насильство може призводити до різних порушень, таких як нічне нетримання сечі, агресивність, депресія, неприємності у школі, нічні кошмари, вживання наркотиків або алкоголю, розпусну поведінку. Дуже часто діти бояться розповідати кому-небудь про насильство над ними. У випадку, коли ви підозрюєте, що дитина зазнає насильства, зателефонуйте поліції або місцевому комітету захисту дітей. Зателефонуйте також своєму лікареві, якщо ви підозрюєте, що ваша дитина стала жертвою насильства.

Недоїдання – це стан, за якого організм не отримує належної кількості поживних речовин. Причиною недоїдання може бути незбалансована дієта чи нестача в раціоні певної поживної речовини. Крім того, іншими причинами є недостатнє харчування, погане травлення або засвоєння спожитої їжі. Найчастіше від недоїдання потерпають немовлята, маленькі діти й літні люди. Спричиняють розвиток недоїдання деякі захворювання і алкоголізм. Перебіг легкої форми недоїдання – безсимптомний, але іноді такий стан може бути загрозливий для життя і призвести до незворотних змін в організмі.

  Недосипання виникає, коли нестача спокійного сну починає впливати на основні функції вашого організму та мислення. Різні люди потребують різну кількість сну. Щоб уникнути недосипання, дорослим у середньому потрібно від 7 до 9 год. сну кожної ночі. Люди можуть недосипати з багатьох причин. Деякі мають напади апное уві сні (тимчасову зупинку дихання), синдром неспокійних ніг або безсоння. Інші працюють у нічну зміну. Ще інші намагаються задовольнятися короткочасним сном. Якою б не була причина, недосипання може спричинити денну сонливість, утому, відсутність концентрації, дратівливість, проблеми з ерекцією й депресію. Це також може призвести до збільшення ваги і розвитку серцево-судинних захворювань.