Агорафобія – це страх відкритого простору й натовпу. Агорафобія зазвичай виникає унаслідок панічних розладів. Люди з панічними розладами страждають від раптових нападів страху, котрі супроводжуються пришвидшеним серцебиттям, надмірною пітливістю, запамороченням, маренням, онімінням рук, нудотою та болем у грудях. Оскільки симптоми з’являються раптово, люди з панічними розладами часто намагаються уникати ситуацій чи місць, що асоціюються в них з відчуттям паніки. Коли страх панічної атаки стає настільки сильним, що людина практично перестає виходити з дому, такий стан називають агорафобією. У випадку агорафобії дуже важко не втратити роботу, а людина стає залежною від інших. Окрім того, панічні розлади часто призводять до депресії, зловживань алкоголем або наркотиками. Причини панічних розладів невідомі, але відомо: найчастіше вони є спадковою проблемою. Панічні розлади й агорафобію лікують антидепресантами, заспокійливими препаратами та спеціальною терапією.

Алкоголізм – стан, за якого організм стає фізично залежним від алкоголю. Люди, хворі на алкоголізм, продовжують пити навіть тоді, коли це може призвести до проблем зі здоров’ям, стосунками чи обов’язками. Проявами алкоголізму є збільшення дози алкоголю для досягнення потрібного ефекту, випивання на самоті, провали в пам’яті після випивання, втрата контролю над кількістю випитого, здатність не вживати їжі, ховання алкоголю, тремор зранку.

Алкогольне сп’яніння трапляється за вживання такої кількості алкоголю, якої достатньо для того, щоби змінити поведінку, обмежити фізичні й розумові здібності людини. У випадку, коли концентрація алкоголю в крові (ВАС) становить 0,08 проміле, згідно зі законом людина вважається такою, що перебуває у стані алкогольного сп’яніння. Залежно від ваги більшість людей досягають рівня 0,08 ВАС після 2—3 склянок спиртного упродовж 1 год. Однак реакція на алкоголь у різних людей неоднакова. Дехто п’яніє і від меншої кількості алкоголю. Це залежить від того, як організм абсорбує алкоголь та виводить його. Отруєння алкоголем трапляється, коли людина споживає велику кількість алкоголю упродовж короткого проміжку часу. Таке отруєння становить загрозу для життя і потребує невідкладної медичної допомоги. Причиною алкогольного отруєння часто є вживання надмірної кількості спиртних напоїв.

Алкогольний делірій трапляється тоді, коли людина вживала велику кількість алкоголю тривалий період, а відтак раптово перестала пити. Симптомами можуть бути тривога, депресія, головний біль, страхіття, втома, пітливість і мимовільне тремтіння. Серед важких симптомів можливі спантеличеність, галюцинації (біла гарячка) чи судомні напади. Симптоми алкогольного делірію можуть варіювати від того, наскільки багато ви вживали алкоголю. У важких випадках симптоми можуть становити загрозу життю.

Аутизм – це розлад розвитку нервової системи, який характеризується порушеннями комунікації, соціальної взаємодії та іншими поведінковими проблемами. Аутизм може проявлятися і в легкій, і у важкій формі. Маленькі дітки з такою хворобою можуть здаватися нечуйними, замкненими. У дошкільному віці діти з аутизмом часто уникають прямого погляду в очі й не відкликаються на своє ім’я. Вони також часто не здатні зрозуміти ані висловлювань людей, ані соціальних сигналів. Багато дітей з аутизмом люблять знову і знову повторювати певні рухи, наприклад, похитуватися взад-уперед або крутити різні предмети в руках. Спеціальні навчальні програми допоможуть розвинути у дитині соціальні та комунікаційні навички, а симптоми тривожності й депресії можна полегшити за допомогою ліків.

  Безсоння — це нездатність засинати або спати уночі. Безсоння може виникати у будь-якому віці. Вживання алкоголю чи кофеїну, стрес, ліки, невідповідне оточення для сну, зміни в розкладі роботи можуть призвести до короткочасного безсоння. Хронічне безсоння часто постає внаслідок проблем зі психічним здоров’ям і може бути ознакою депресії. Медичні стани, наприклад, хронічне обструктивне захворювання легень (ХОЗЛ) чи апное уві сні також можуть спричинити хронічні проблеми зі сном. Зазвичай хороший режим сну, приміром, дотримання регулярного графіка сну і невживання кофеїну перед сном можуть вирішити цю проблему. Лікування основних медичних захворювань може також поліпшити ваш сон.

Біполярні розлади спричиняють екстримально сильні перепади настрою між депресією та манією. Під час депресії ви будете відчувати себе абсолютно безнадійними, а у випадку манії – у дуже піднесеному настрої, повними сил і енергії. Оточуючі люди можуть вважати вас шаленою, дратівливою чи нерозсудливою особистістю. Цикли перепаду настрою можуть тривати днями, тижнями або навіть місяцями. Незважаючи, що, на перший погляд, хвороба не здається такою серйозною, неліковані біполярні розлади є деструктивними і небезбечними. Контролювати симптоми ефективно допомагають медичні препарати водночас із психотерапією.

Булімія належить до типів проблем харчування. Люди із булімією часто споживають надмірну кількість їжі, а згодом, щоби компенсувати її надлишок, можуть викликати блювання, використовувати проносні засоби чи надмірне тренування. Більшість людей із булімією мають нормальну вагу, але думають, що вона у них надмірна. Люди з цим захворюванням споживають одноразово багато їжі; проте, оскільки вони бояться набрати вагу, постійно хочуть її втратити та незадоволені своєю фігурою, то після приймання їжі викликають блювання, важко тренуються або вживають проносні засоби чи діуретики (сечогінні).

Марихуана – сушені листя, стебла, бутони або квіти рослини коноплі Cannibus sativa. Найчастіше її курять, хоча в окремих випадках можуть вживати із їжею чи заварювати чай. Більшість людей вживають марихуану нелегально, проте лікар виписує її декому для лікування певних медичних станів. Окрім того, рекреаційне використання марихуани в окремих країнах Європи або штатах Америки стало законним. Марихуана може спричинити почуття ейфорії, релаксації, проблеми із пам’яттю, порушення координації та рівноваги, проблеми зі сном і труднощі з мисленням. З часом її вживання може призводити до залежності.

Метамфетамін – це медпрепарат, що підвищує активність центральної нервової системи і швидко викликає звикання. У низьких дозах метамфетамін допомагає у випадку нарколепсії, ожиріння й синдрому дефіциту уваги та гіперактивності (СДУГ), але найчастіше його отримують незаконно і приймають великими дозами. Метамфетамін існує у вигляді кусків чи кристалоподібної пудри, яку вдихають, ковтають, курять або розчиняють і вводять у вигляді ін’єкції. Найчастіше метамфетаміни приймають білошкірі чоловіки 20–40 років, щоби відчути задоволення й ейфорію, але цей препарат стає все популярнішим серед неповнолітніх. Люди, котрі вживають метамфетамін зумисне чи випадково, можуть прийняти завелику дозу і померти від серцевої недостатності, що виникає у вигляді побічної дії препарату. Терапія і певні медикаменти допоможуть припинити приймання метамфетаміну.