Кожна людина час від часу має відчуття тривоги, але у випадку, коли вона практично постійно відчуває тривогу, цей стан називають генералізованим тривожним розладом. Часто у випадку такого розладу люди не можуть чітко вказати причину своєї тривоги. Крім тривоги, вони можуть відчувати себе втомленими, неспокійними, дратівливими, мати задишку і постійне пришвидшене серцебиття, зазнавати труднощів з концентрацією уваги або сном. Лікарі не знають точної причини виникнення генералізованого тривожного розладу, однак відомо, що таке явище спадкове. Тривале перебування у постійному стресі також може становити одну з причин. Цей стан може виникнути у будь-якому періоді життя, навіть у дитинстві. Медичні препарати і психотерапія водночас зі змінами у способі життя – основний метод лікування.

   Гіпервентиляцією називають пришвидшене чи поверхневе дихання. Зазвичай воно спричинене стресом або тривогою. Ви можете відчувати нестачу повітря чи паніку; руки і ноги можуть терпнути. Хоча такий стан може лякати, гіпервентиляція рідко становить медичну проблему. Однак у певних випадках серйозні захворювання, такі як хвороби легенів або проблеми зі серцем, можуть призвести до гіпервентиляції. У випадку, коли гіпервентиляція виникає без явної причини або вперше, негайно зверніться за медичною допомогою, щоб виключити інші можливі проблеми.

  Гіперсомнія – рідкісний стан, за якого люди сплять набагато більше, ніж вважається нормальним. Люди з гіперсомнією можуть спати довше звичайного вночі та все одно мати потребу подрімати, іноді в недоречних ситуаціях, приміром, на роботі, під час їжі, посеред розмови чи під час кермування. Вони можуть спати до 18 год. щоденно, але не відчувати бадьорості й важко прокидатись після тривалого сну. Іноді гіперсомнія не має чіткої причини. З нею часто пов'язують зловживання медикаментозними препаратами й алкоголем, а також стани, подібні до синдрому нічних апное, синдрому неспокійних ніг і депресії. У таких випадках допомагають відповідні медикаменти та зміна способу життя.

  Гострий стрес або шок – це фізіологічна та психічна реакція організму на стресову ситуацію. Він може спричинити задишку, пришвидшене серцебиття, підвищення кров'яного тиску, тривогу та відчуття приреченості. Такі реакції можуть вважатись нормальними після незвично важкої та стресової події, наприклад, смерті близької людини, стихійного лиха або фізичного насильства.

Деменція у випадку СНІДу виникає переважно на пізній стадії інфекції внаслідок ураження головного мозку чи нейронів і проявляється втратою пам’яті, сплутаністю свідомості, загальною слабкістю, болем голови, перепадами настрою, порушенням функції сечового міхура та мови або рухливої активності.

Деменція з тільцями Леві – поширена форма деменції або зниження розумової здатності, яка з часом погіршується. Проблемою є те, що внаслідок незрозумілої причини у ділянках головного мозку, котрі відповідають за пам’ять і рухи, відкладається білок у формі тілець Леві з порушенням функції таких центрів. Діагностувати деменцію з тільцями Леві важко, оскільки її симптоматика схожа на прояви хвороби Альцгеймера й Паркінсона. Крім того, деменція з тільцями Леві може існувати паралельно з хворобою Альцгеймера чи Паркінсона. Ця хвороба переважно виникає у людей 50–85 років. Хвороба невиліковна, однак за допомогою ліків можна значно полегшити розумові й фізичні проблеми.

Депресія – це пригнічений або поганий настрій, що заважає повсякденному життю. Багато людей інколи мають поганий настрій, але депресія триває довго і може супроводжуватися тривогою, безсонням та іншими симптомами. Життєві події, наприклад, смерть близької людини, можуть спричинити депресію. Депресія зазвичай може початися у сім’ї, але й несімейна людина може захворіти. Переважно для цього не існує чіткої причини. Депресія типова, хоча водночас дуже серйозна хвороба, яка не минає без лікування. Консультація спеціаліста і приймання антидепресантів можуть допомогти у лікуванні більшості людей.

Багато молодих матерів зазнають післяпологових порушень настрою у перші два тижні після народження дитини. Зміна рівня гормонів, нестача сну та величезні переміни у житті, які відбуваються після народження дитини, – усе це може викликати відчуття смутку та втрати енергії. Післяпологова депресія тяжча і триває довше, аніж більшість інших видів депресії. Вона виникає, коли пригнічений стан не минає упродовж двох тижнів або депресія розвивається приблизно через місяць після пологів. Післяпологова депресія може спричинити відчуття смутку, безвиході, тривоги, втрату енергії, інтересу до життя, почуття провини, зміну апетиту та безсоння. Жінка може також негативно ставитись до власної дитини або мало цікавитись нею. Іноді у жінок виникають думки нашкодити своїй дитині чи скоїти самогубство, але вони їх не часто здійснюють. У рідкісних випадках післяпологова депресія відбуваеться з галюцинаціями та маренням. Кожна жінка, яка зазнає післяпологову депресію, повинна негайно повідомити про це свого лікаря, оскільки вчасне консультування і/або антидепресанти ефективно лікують післяпологову депресію у жінок.

Депресія — це глибокий сум або поганий настрій, що заважає дитині навчатися, брати участь у житті сім’ї та соціальних заходах. За нормою, багато дітей почуваються пригніченими лише впродовж короткого періоду часу, а депресія триває кілька тижнів, місяців або років. До симптомів належать відчуття безнадії, вини, дратівливість і відсутність інтересу до звичних справ. Депресію у дітей та дорослих можуть викликати різні події в житті, наприклад, розлучення. Перебіг хвороби може спостерігатися у сім’ях, але діти, сім’ї яких не мають історії депресії, також можуть страждати через неї. Часто чітку причину виникнення депресії установити неможливо. Депресія — це поширена і серйозна хвороба, що зазвичай не минає без лікування. У більшості дітей депресію можна вилікувати завдяки консультуванню психотерапевтом та/або антидепресантам.

Залежність від ліків виникає, якщо ви використовуєте нелегально придбані лікарські засоби або зловживаєте легальними ліками упродовж року чи триваліший час зі шкідливим наслідком.

Регулярні приймання можуть призвести до появи залежності від ліків, коли організм уже не може працювати без них фізіологічним шляхом. Генетика, тиск з боку людей, які вас оточують, емоційні проблеми, стреси можуть зіграти важливу роль у тому, що людина почне приймати наркотичні засоби, приміром, героїн, оксикодон, кокаїн, алкоголь, ЛСД маріхуану та ін. Залежність і зловживання препаратами може бути наслідком численних проблем зі здоров’ям, це, скажимо, підвищення чи зниження серцебиття, проблеми з травленням, інші тяжкі випадки, навіть смерть. Раптова відмова від препаратів, які спричиняють залежність, може стати надто небезпечною, призвести до синдрому відміни і до галюцинації. Дуже важливо отримати допомогу у випадку відмови від залежності.