ПТСР – це тип тривожного розладу, що може з’явитися після пережитої небезпечної або травматичної події – війни, стихійного лиха, жорстокого поводження, нападу чи нещасного випадку. Лікарі достеменно не знають, чому в деяких людей виникає ПТСР. Люди з ПТСР часто страждають від нічних жахіть або яскравих спогадів про пережиту подію; у них спостерігаються проблеми зі сном, емоційне заціпеніння; вони стають дуже лякливими, напруженими, потерпають від почуття провини, депресії. Ці люди починають також уникати людей чи предметів, що нагадують їм про пережиту подію.

Седативні препарати короткотривалої дії – поширений тип медпрепаратів, який використовують для лікування широкого спектра розладів, наприклад, від безсоння й тривожності, а також амнезії. Ці препарати належать до депресантів і продаються під різними комерційними назвами – ''Атіван'', ''Клонопін'', ''Валіум'', ''Ксанакс''. Вони можуть полегшити симптоми багатьох захворювань, але водночас мають різні побічні реакції. Наслідком приймання седативних засобів короткотривалої дії можуть бути сонливість, запаморочення, проблеми з концентрацією, подвоєння в очах, слабкість м’язів, нечітка вимова, проблеми з пам’яттю, роздратованість, депресія. Симптоми можуть дуже різними у різних людей. Переважно, що вища доза препарату, то більше шансів розвитку побічних реакцій. У людей, які приймають седативні засоби короткотривалої дії упродовж значного періоду, часто розивається залежність від цих ліків.

Реакція на горе – спосіб справитися з утратою. Реакція горя виникає після втрати чогось дуже важливого у житті; найчастіше – це реакція на смерть дорогої людини. Горе може призвести до злості, смутку, тривожності, відчуття провини, проблем зі сном, плаксивості, порушень апетиту і хворіб шлунково-кишкового тракту, а також до депресії, алкоголізму, наркоманії. Симптоми горя дуже різноманітні й індивудальні для кожної людини. У більшості випадків з часом стан покращується, симптоми поступово минають, але деяким людям потрібне медикаментозне лікування.

Літні люди часто страждають від розладів сну. Розлади сну – це проблеми зі засинанням і з процесом сну, прокидання вночі, пересипляння або занадто раннє прокидання. Існує безліч причин поганого сну в людей похилого віку: хронічні захворювання; депресія; синдром нічного апное; хвороба Альцгеймера; артрозний біль; нічне сечовипускання; сидячий спосіб життя; певні медпрепарати. Розлади сну призводять до проблем із концентрацією, постійної втоми та сонливості упродовж дня, ранкового головного болю, хропіння, відчуття невисипляння.

Люди з розладами харчової поведінки мають екстремальні й небезпечні харчові звички. Вони можуть споживати украй малу кількість їжі або маніакально переїдати, стати одержимими їжею або навпаки — категорично не їсти та мати спотворене уявлення про свою зовнішність. Психогенне переїдання, невротична анорексія та булімія — приклади достатньо поширених розладів харчової поведінки. І хоча вони частіше трапляються у дівчат і жінок, але можуть також простежуватися у хлопців і чоловіків. Розлади харчової поведінки зазвичай важко контролювати. Вони негативно позначаються на здоров’ї та потребують медичної допомоги. У такому випадку можуть допомогти відповідна терапія, медичні препарати і зміна звичок.

Розумові розлади, спричинені дією різних речовин, – це дія алкоголю, медикаментів і наркотиків. Пацієнти можуть відчувати депресію, ейфорію або їх комбінацію, що виникає і під час приймання названих речовин, і в період їх відміни. Симптоматика – така сама, як у випадку депресії чи манії: постійно знижений настрій, відсутність інтересу до всякої діяльності, слабкість, відчуття непотрібності, проблеми зі сном, говірливість, погана концентрація або суїцидальні думки.

Сезонна депресія (СД) трапляється щороку в певний сезон. Симптоматика охоплює широкий спектр розладів – від смутку з проблемами зі сном до тривоги і гніву. СД найчастіше спостерігається восени та взимку, а навесні й улітку симптоматика зазвичай зменшується. У рідкісних випадках СД турбує навесні та влітку; симптоми ж зменшуються восени. Етіологія СД достеменно невідома, але фахівці вважають, що патологія пов’язана з денним освітленням, гормональними змінами і температурою тіла. На СД частіше хворіють жінки, а симптоматика переважно починається в підлітковому або трохи старшому віці. Для лікування застосовують фототерапію, антидепресанти та психотерапію.

  Синдром Аспергера – одне з порушень розвитку в дітей, відоме як ''розлади аутистичного спектра''. Найчастіше трапляється у хлопчиків. Діти, що хворіють на синдром Аспергера, зазвичай мають нормальний або високий інтелект. На відміну від дітей з аутизмом, вони не мають затримання в когнітивному розвитку чи розвитку мови. Проте для них характерні нестандартне мовлення, слаборозвинені соціальні й комунікативні здібності, нав'язливі стани. На думку дослідників, це захворювання може бути спадковим. Хоча вважається, що соціальні порушення, які пов’язані з синдромом Аспергера, залишаються упродовж життя людини, але освітня та соціальна підтримка допомагає багатьом дітям у подальшому вести нормальне самостійне життя.

Синдром відміни розвивається після раптового припинення приймання лікарських препаратів чи інших речовин, від котрих людина була фізично чи психологічно залежна, – наркотиків, алкоголю, певних рецептурних лікарських засобів. Симптоми залежать від того, що саме спричинило звикання, а також від індивідуальних особливостей організму. За раптової відміни таких речовин, як алкоголь чи транквілізатори, ускладнення синдрому відміни можуть бути дуже серйозними і небезпечними для життя, наприклад, серцевий напад, епілептичні припадки чи інсульт. У випадку припинення приймання героїну синдром відміни може минати надзвичайно некомфортно для організму, але небезпеки для життя такий стан не несе. Гострий синдром відмін настає незадовго після припинення приймання препарату. Фізичні симптоми часто дуже інтенсивні й можуть тривати від декількох днів до декількох тижнів. Далі настає постгостра стадія синдрому, коли симптоми виникають епізодично і є переважно психологічними. До симптомів, які можуть спостерігатися на цій стадії, належать проблеми зі сном, головні болі, сплутаність свідомості, депресія. Постгостра стадія синдрому відміни може тривати кілька років. Саме у цей період найтяжче витримати і не повернутися до залежності.

  Синдром Дауна виникає, коли дитина народжується з 47 хромосомами замість 46. Ця додаткова хромосома спричиняє проблеми розвитку головного мозку і тіла. Люди зі синдромом Дауна переважно мають схожі фізичні риси, що передбачають: плоскі форми обличчя, косоокість; коротку шию; маленькі руки і ноги; знижений тонус м'язів; невелику голову. В них також спостерігаються відставання у психічному та соціальному розвитку, проблеми з навчанням.