Метатарзальгія – біль у ділянці плеснових кісток "подушечки стопи". Причиною цього болю можуть бути і зовнішні чинники – мале за розміром взуття або надмірна вага, і різні стани та хвороби – артрит, вальгусна деформація чи молоткоподібна деформація стопи, стресові тріщини, проблеми з нервовими закінченнями. Проте у певних випадках віднайти чітку причину цього болю так і не вдається. Здебільшого метатарзальгію лікують прикладанням льоду до болючої ділянки, прийманням безрецептурних обезболювальних препаратів, використанням устілок для взуття та відпочинком. В окремих випадках лікар може порекомендувати хірургічну корекцію з метою вирівнювання плеснових кісток.

Міастенія гравіс спричинена ненормальною імунною реакцією на м’язові волокна. Це викликає їхню слабкість. Найчастіше вражаються м’язи, що контролюють очі й повіки, міміку, жування та ковтання. Близько 20% людей із цим захворюванням матимуть гострий криз, коли м’язова слабкість ускладнюватиме для них дихання. На щастя, існують препарати, які можуть зменшити м’язову слабкість і пригнічувати аномальну імунну відповідь у випадку міастенії. Лікування також може полягати у видаленні ненормальних антитіл з крові. За правильного лікування більшість людей з діагностованою міастенією продовжують нормально жити.

Міжхребцева грижа шийного відділу хребта — це проблема з одним із дисків, які виконують функцію пом’якшення навантажень на хребці верхньої частини хребта. Вона трапляється, коли диск у верхній частині хребта вискакує зі свого звичного положення. Найчастіше причинами цієї патології є старіння, напруження або травми, приміром, унаслідок падіння чи дорожньо-транспортної пригоди. Міжхребцева грижа може викликати біль у шиї, лопатці й руці. Окрім того, вона може призвести до оніміння або поколювання. Зазвичай біль відчувають лише з одного боку.

Міотонічна дистрофія – спадкова форма м’язової дистрофії, яка часто проявляється у 20-30 років і згодом прогресує. Хвороба призводить до всихання та слабкості м’язів. Окрім цього, незрідка вражаються очі й серце. Через проблеми з м’язами, що виникли внаслідок міотонічної дистрофії, хворому важко відпускати дверну ручку або руку іншої людини під час рукостискання; врешті-решт хворому важко ходити. Існує два типи міотонічної дистрофії, пов’язані зі змінами у двох генах. Прояви обох типів частково збігаються. Тип 2 зазвичай має легшу форму ніж тип 1. Діти можуть народжуватися зі серйозною, іноді смертельно небезпечною формою типу 1, яку називають вродженою міотонічною дистрофією. Міотонічна дистрофія не лікується, але допоміжні засоби у процесі ходіння та певні медикаменти можуть полегшити деякі наслідки захворювання.

Молоткоподібне викривлення пальця ноги – це стан, під час якого один з малих суглобів пальця ноги аномально викривлюється, унаслідок чого палець закручується донизу, ніби кіготь. Викривитися може середній або верхній суглоб пальця. Здебільшого деформація уражає другий палець, але іноді викривитися можуть й інші пальці ноги. Найчастіше проблеми з пальцями стаються через погано підібране, замале взуття або високі підбори. Тісне взуття стискає пальці, тому з часом сухожилля та м’язи скорочуються і палець викривлюється. Унаслідок молоткоподібного викривлення у пальці з’являється постійний біль, мозолі, затвердіння і стає важко ходити. Таке викривлення пальця лікують накладанням шини, розтягуванням, просторим взуттям на низьких підборах, вправами для пальця й оперативним втручанням у складних випадках.

Молоткоподібний палець – травма кінчика пальця, за якої розтягується або рветься сухожилля, що утримує цей палець. Така травма найчастіше трапляється під час занять спортом, коли у кінчик пальця вдаряє м’яч. Після удару ви відчуєте біль, набряк і не зможете випрямити палець. З метою уникнення незворотного пошкодження дуже важливо вчасно звернутися до лікаря. Зазвичай для випрямлення молоткоподібного пальця накладають спеціальну шину, але іноді необхідна операція.

Мукополісахаридоз – рідкісне генетичне захворювання, за якого людина має нестачу певних ферментів, що забезпечують нормальний розвиток і функціонування організму. Внаслідок цього уражаються різні частини тіла. Існує дві форми мукополісахаридозу (I типу) – важка й ослаблена. Важка форма має вираженіші симптоми та наслідки. Ослаблена форма повільніше розвивається і менше ушкоджує тіло.

Силові тренування додають сили, енергії та витривалості, зміцнюють кістки. Проте багаторазові повтори та підіймання значної ваги збільшують ризик травм. Окрім того, надмірні силові тренування можуть призвести до болю та судом у м'язах, розтягнень зв’язок або сухожиль, травм спини і плечей. Гіпертрофія чи збільшення розміру м’язів можуть також спричинити пошкодження нервів. Підіймання занадто великої ваги, неправильна техніка, перетренування – найпоширеніші причини перенапруження м’язів. Корекція техніки, відпочинок, повільніше збільшення навантаження допоможуть позбутися тих чи інших симптомів.

Надрив колінних зв’язок виникає тоді, коли зв’язки, які скріплюють м’язи та кістки чи колінний суглоб, розтягуються або розриваються. Стрибки, біг, заняття важким спортом без попередньої розминки можуть спровокувати розтягнення зв’язок і м’язів настільки, що спричинять їхній надрив. У декотрих людей можуть розвинутися надриви від перевантаження на роботі. Такі надриви незрідка називають розтягненням м’язів. Надриви колінних зв’язок часто загоюються самі собою упродовж кількох тижнів, а відпочинок, обезболювальні препарати, прикладання льоду й інше лікування допоможе позбутися симптомів.

Надрив м’язів грудної клітки трапляється тоді, коли м’язи навколо верхньої частини хребта розтягуються або рвуться. Причиною надриву може бути старіння, неправильна постава чи травма. Під час надриву м’язів грудної клітки відчувається біль або ригідність у верхній частині спини. Найчастіше локацією надриву є плече або шия.