Молоткоподібне викривлення пальця ноги – це стан, під час якого один з малих суглобів пальця ноги аномально викривлюється, унаслідок чого палець закручується донизу, ніби кіготь. Викривитися може середній або верхній суглоб пальця. Здебільшого деформація уражає другий палець, але іноді викривитися можуть й інші пальці ноги. Найчастіше проблеми з пальцями стаються через погано підібране, замале взуття або високі підбори. Тісне взуття стискає пальці, тому з часом сухожилля та м’язи скорочуються і палець викривлюється. Унаслідок молоткоподібного викривлення у пальці з’являється постійний біль, мозолі, затвердіння і стає важко ходити. Таке викривлення пальця лікують накладанням шини, розтягуванням, просторим взуттям на низьких підборах, вправами для пальця й оперативним втручанням у складних випадках.

Молоткоподібний палець – травма кінчика пальця, за якої розтягується або рветься сухожилля, що утримує цей палець. Така травма найчастіше трапляється під час занять спортом, коли у кінчик пальця вдаряє м’яч. Після удару ви відчуєте біль, набряк і не зможете випрямити палець. З метою уникнення незворотного пошкодження дуже важливо вчасно звернутися до лікаря. Зазвичай для випрямлення молоткоподібного пальця накладають спеціальну шину, але іноді необхідна операція.

Молочниця, або кандидоз – це грибкова інфекція у роті. Вона виникає, коли дріжджоподібних грибків типу Candida albicans, що завжди є в організмі, стає занадто багато. Молочниця у роті зазвичай проявляється у вигляді білуватих плям на язиці й на внутрішньому боці щік. Хоч молочниця минає сама собою, лікування протигрибковими препаратами пришвидшує одужання. У випадку, коли імунна система пригнічена, молочниця може поширитись і на інші частини тіла й перетворитись на серйозну інфекцію.

Молочниця (кандидоз) – це грибкова інфекція у роті. Вона викликає білуваті плями на язиці та внутрішньому боці щік. Грибок, який спричиняє молочницю, – Candidas albicans, розвивається, коли ваша імунна система слабшає. Немовлята, літні люди та люди з хронічними захворюваннями частіше хворіють на молочницю у роті, ніж інші. Проте вона може з’явитись у будь-кого, особливо після приймання антибіотиків. Молочниця може минути сама собою, хоча іноді необхідне й медикаментозне лікування.

  Мононуклеоз, який часто називають “хворобою поцілунків”, — поширена інфекція, викликана зазвичай вірусом Епштейн-Барра. До симптомів належать крайня втома, біль у горлі, жар, висип, втрата апетиту, болі у м’язах, а також набряк лімфатичних вузлів і селезінки. Вірус Епштейн-Барра простежується у багатьох людей, котрі не мають будь-яких симптомів мононуклеозу. Хвороба може тривати від 10 днів до 3 місяців. Вірус поширюється через слину і часто діагностується у підлітків. Медичного лікування мононуклеозу не існує. Хвороба минає сама, коли хворий багато відпочиває.

Морська хвороба – це відчуття нездужання та нудоти під час їзди на машині, автобусі, плавання у човні чи польоту в літаку. На думку знавців, морська хвороба виникає тоді, коли сенсорні сигнали про рух у мозку, очах та внутрішньому вусі починають конфліктувати. Деяким людям стає краще, коли вони фокусують погляд на горизонті або нерухомих об’єктах. Існує також багато різних медпрепаратів, що запобігають морській хворобі.

Мукополісахаридоз – рідкісне генетичне захворювання, за якого людина має нестачу певних ферментів, що забезпечують нормальний розвиток і функціонування організму. Внаслідок цього уражаються різні частини тіла. Існує дві форми мукополісахаридозу (I типу) – важка й ослаблена. Важка форма має вираженіші симптоми та наслідки. Ослаблена форма повільніше розвивається і менше ушкоджує тіло.

Мукополісахаридоз II типу (синдром Хантера) – вроджене захворювання, яке викликає проблеми з розвитком дитини. Причина полягає в тому, що організм дитини не може розщеплювати цукри, які називають мукополісахаридами. Через це цукри накопичуються і руйнують організм; з часом кількість накопичених цукрів збільшується, процес стає гіршим. У сім’ях мукополісахаридоз II типу передається за материнською лінією, але майже завжди уражає хлопчиків. Перебіг буде найважчим у випадку, коли симптоматика розпочинається до 4-річного віку. На жаль, таку патологію неможливо вилікувати, однак лікування може полегшити симптоми.

Набряк легенів – небезпечне для життя ускладнення, коли в легенях накопичується рідина. Пацієнтам з набряком легенів важко дихати, а кров не отримує достатньої кількості кисню для нормального функціонування організму. Найчастішою причиною є серцева недостатність. До цього ускладнення також можуть призводити порушення серцевого ритму, гіпертонічний криз, ниркова недостатність, діабет, інфекції, інгаляційне отруєння димом або газом, певна патологія легенів, гірська хвороба й інші хвороби. Ризик розвитку набряку легенів збільшується з віком.

Пиття великої кількості води чи інших рідин зазвичай спричиняє часте сечовипускання. Однак тоді, коли ви п’єте забагато рідини, ви можете розбавити натрій у крові до небезпечно низького рівня. Цей загрозливий для життя стан називається гіпонатріємією, або водною інтоксикацією. В організмі натрій бере участь у регулюванні кров’яного тиску, підтримуванню балансу рідин і допомагає нормально функціонувати нервовій системі та м’язам. Замала кількість натрію в організмі дає змогу надлишку води переміщуватись у середину клітин, від чого вони розбухають. Хоча більшість клітин в організмі має простір для розширення, набряклі клітини мозку притискаються до черепа, що викликає головний біль, сплутаність свідомості, втому, конвульсії та галюцинації. Рідини й електроліти, які вводять внутрішньовенно, допомагають відновити рівень натрію. Марафонці й інші атлети, від котрих вимагають витривалості, перебувають у групі ризику до гіпонатріємії. Проте багато людей п’ють більше рідини, ніж потребує їхній організм, без жодних шкідливих наслідків. Загалом у помірному кліматі лікарі рекомендують здоровим дорослим людям пити 8—9 чашок води на день.