Усі ліки і навіть природні засоби лікування мають побічні ефекти за певних обставин. Алергія, надмірна чутливість до лікарських препаратів або реакція на великі дози ліків можуть бути проявом побічного ефекту від препаратів.

Медикаментозна алергія — це алергічна реакція на медичні препарати. Найчастіше алергію спричиняють пеніцилін, сульфаніламідні препарати, барбітурати, аспірин, нестероїдні й протисудомні препарати, рентгеноконтрастні засоби. Внутрішньом’язові ін’єкції препарату частіше викликають алергічну реакцію, ніж його пероральне приймання. Найважча алергічна реакція — анафілаксія, яка охоплює все тіло. У вас можуть розпочатись труднощі з диханням, пришвидшене серцебиття, ви можете втратити свідомість. Анафілаксія потребує негайної медичної допомоги у лікарні. Симптоми медикаментозної алергії можуть різнитись — від легкого свербежу та кропив’янки до лихоманки та блювання. Рецептурні й безрецептурні препарати від алергії та припинення приймання препарату-алергену зазвичай усувають реакцію.

Мезентеріальний лімфаденіт (мезаденіт) – це запалення лімфатичних вузлів у черевній порожнині. Зазвичай мезаденіт трапляється у дітей та підлітків з кишковими інфекціями. Іноді мезаденіт уражає і дорослих. Часто його помилково вважають апендицитом через схожі симптоми – підвищену температуру тіла, біль у животі, болючі відчуття в процесі пальпації. Мезаденіт переважно минає сам собою та без ускладнень.

Меланома – це найменш поширений, але найнебезпечніший тип раку шкіри. Зазвичай меланома з’являється на шкірі або родимці у вигляді великої пласкої чи опуклої плями чорного або коричневого кольору з нерівними краями. Одні меланоми виглядають як опукла блакитно-червона чи блакитно-чорна пляма, а інші – взагалі безколірні. Меланома може також з’являтися на очах.

Тоді, коли Ви багато часу проводите під прямим сонячним промінням або ультрафіолетовим випромінюванням соляріїв, у Вас існує підвищений ризик отримати меланому. Рак шкіри частіше виникає у людей зі світлою шкірою, рудим чи білявим волоссям, зеленими або блакитними очима. У випадку меланоми дуже швидко з’являються метастази, але за умови вчасного виявлення рак можна вилікувати.

Менопауза — природний етап у житті жінки, коли у неї припиняється менструація і вона вже не може мати дітей. Менопауза зазвичай відбувається у 51-річному віці та може спричинити приливи жару, сухість піхви, перепади настрою, проблеми з пам'яттю, сном і нетримання сечі. Приблизно під час менопаузи у жінок також відбувається втрата кісткової маси та зростання рівня холестерину, що збільшує ризик розвитку серцево-судинних захворювань. Існують різні медичні препарати, призначені для лікування симптомів менопаузи, запобігання та лікування втрати кісткової маси і контролювання рівня холестерину. Проте не всі жінки їх потребують або бажають їх приймати. Після менопаузи у жінок настає період постменопаузи, який триває решту життя.

Менорагія – дуже сильна і довготривала менструальна кровотеча. Її причиною можуть бути гормональний дисбаланс, запальні захворювання малого тазу, використання внутрішньоматкових контрацептивів (ВМК), міоми матки, ненормальна вагітність та інші чинники. У деяких жінок кровотеча може бути настільки інтенсивною, що унеможливить всіляку роботу і призведе до розвитку анемії. Під час лікування переважно застосовують протизаплідні таблетки, гормони чи хірургічне втручання.

Мерехтіння передсердь – це порушення ритму серця, що спричиняє пришвидшене серцебиття й аритмію серця. Коли серце б'ється надто швидко, воно скорочується недостатньо сильно, а кров надходить недостатньо рівномірно. Тому життєво важливі органи, зокрема мозок і серце, можуть не отримувати необхідной кількості кисню з крові. Мерехтіння передсердь може з'являтися і зникати. У більшості випадків епізоди тривають від кількох днів до кількох тижнів. Якщо мерехтіння передсердь не лікувати, воно може бути загрозливим для життя. Цю патологію можна ефективно контролювати за допомогою різних методів лікування.

Метаболічний синдром – група з п’яти чинників ризику, що разом збільшують небезпеку розвитку серцевих захворювань, інсульту, діабету й інших проблем зі здоров’ям. Це такі фактори ризику, як абдомінальне ожиріння, високий рівень тригліцеридів, низький рівень ЛПВЩ, високий кров’яний тиск, підвищений рівень цукру в крові. Ті чинники часто трапляються водночас. Метаболічний синдром діагностують за наявності трьох чи більше факторів ризику. Їх можна нівелювати збільшенням фізичної активності, здоровим харчуванням та схудненням. Інший спосіб – приймання ліків від "поганого" холестерину, кров’яного тиску та підвищеного цукру в крові.

Метатарзальгія – біль у ділянці плеснових кісток "подушечки стопи". Причиною цього болю можуть бути і зовнішні чинники – мале за розміром взуття або надмірна вага, і різні стани та хвороби – артрит, вальгусна деформація чи молоткоподібна деформація стопи, стресові тріщини, проблеми з нервовими закінченнями. Проте у певних випадках віднайти чітку причину цього болю так і не вдається. Здебільшого метатарзальгію лікують прикладанням льоду до болючої ділянки, прийманням безрецептурних обезболювальних препаратів, використанням устілок для взуття та відпочинком. В окремих випадках лікар може порекомендувати хірургічну корекцію з метою вирівнювання плеснових кісток.

Миготлива аритмія — найрозповсюдженіше порушення серцевого ритму. Це також головна причина серцевої недостатності й основний чинник ризику виникнення інсульту. Серце складається з чотирьох камер. Дві верхні називають передсердями. Кров заходить до цих камер, які згодом скорочуються та перекачують її в нижні камери — шлуночки. Потім нижні камери скорочуються та перекачують кров по всьому тілу. За нормального серцебиття скорочення відбуваються впорядковано: і верхні, й нижні камери працюють в однаковому темпі. Під час аритмії, навпаки, верхні камери б’ються значно частіше, ніж нижні. Причому шлуночки не заповнюються повністю, а серце змушене працювати тяжче, щоб доставити кров до решти тіла.